Богдан вже майже рік як успішно завершив лікування в проекті «Біотех-реабілітація поранених». З тих пір життя хлопця б’є ключем: побратимам допомагає, веде активний спосіб життя, підтримує інших поранених на благодійних пробігах, а нещодавно відкрив власну кав’ярню у рідному місті Броди Львівської області.
«На війні кожен мріє, чим займатиметься після війни, – згадує Богдан. – Ми про це з хлопцями постійно говорили. У нас був медпункт «У Степанівни». Степанівна – це лікар-волонтер, вона довгий час допомагала нашій бригаді, і фактично метрах в п’ятистах від передових позицій організувала опорний медпункт. А окрім того, вона варила надзвичайно смачну каву! І якось так вона нас присадила на цю каву!»
Знаменита медик-волонтер «Степанівна», яку бійці називають «мама Пісок»
У березні 2016 року Богдан демобілізувався. Спочатку він хотів здійснити мотоподорож усією Україною, потім взявся за давнє хоббі і продовжив реставрацію ретро-мотоцикли. Але потім все ж таки вирішив зайнятися чимось принципово новим. Тим, до чого з’явився інтерес під час війни. Коли видалася нагода пройти дводенні курси для бійців АТО, як організувати власну ресторанну справу, Богдан зрозумів: це його шанс!
Богдан виконав свою обіцянку і відкрив кав’ярню. А «Степанівна» – свою, приїхала до нього на каву.
На той час побратим хлопця Дмитро саме відкрив невеличку кав’ярню в Києві. Назвав її «93 grains». Богданові вона дуже припала до душі: «Мені назва дуже сподобалася. Вона відображала нашу суть – суть бригади, братерства. В оцих «93 зернинах» – кожен воїн, хто з нами був. І я домовився із Дмитром, щоб також працювати під цією назвою».
Каву замовляє з усіх куточків світу, смак випробовує на собі. «Степанівна» так привчила Богдана до вишуканої кави, що хлопець обирає сорти ну дуже прискіпливо! Якось, ще до відкриття кав’ярні, волонтери People’s Project зустрілися із Богданом у Києві – поговорити про тоді ще незавершене лікування, спитати про здоров’я та, звичайно ж, випити кави. Тоді він саме ділився мріями про власну справу. Казав, що сорти обиратиме сам, щоб не було таке, як от ми зараз п’ємо, що «без цукру не можна ковтка зробити».
Віднедавна життя Богдана вирує так, що важко знайти вільну хвилинку. У кав’ярні він і господар, і бариста, і офіціант. Все робить сам і отримує від цього щиру насолоду! Більше того, вважає, що кава може врятувати ветеранів навіть від думок про самогубство, адже кофеїн бадьорить і покращує самопочуття. А філіжанка кави, дбайливо заварена бойовим побратимом – і взагалі, миттєво висмикує із депресії! А якщо серйозно, хлопець чимало часу приділяє підтримці ветеранів. Хоча вже давно має здорову руку, все одно періодично навідується до бійців «Біотеху», аби їх підтримати та підбадьорити власним прикладом. Так тримати, Богдане!
Нагадаємо, друзі, що попри велику кількість «випускників», уже цілком здорових бійців, до проекту «Біотех-реабілітація поранених» постійно долучаються нові бійці. От і зараз очікує на першу операцію зовсім юний морпіх Дмитро – у хлопця жахливо розтрощене плече. Травми має більші, ніж були у Богдана, тож і лікування займе більше часу. Але сподіваємося, що колись напишемо таку ж позитивну новину і про Дмитра. А поки – маємо допомогти хлопчині!