Днями до клініки завітав Ігор, юнак, якого всі ми разом оперативно рятували від тяжкого каліцтва ноги. У рамках проекту «Біотех-реабілітація поранених» йому замістили страшний дефект стегнової кістки. Фрагменти знищеного стегна сполучив кістковий матрикс, масштабну ж зону поранення заповнили спеціальним клітинним «концентратом», виготовленим у біолабораторії. Основним «будівельним матеріалом» виступають не чужорідні конструкції чи трансплантати – всі необхідні для зцілення компоненти виготовили з власних тканин хлопчини за допомогою унікальних медичних технологій, розроблених в Україні.
Зараз, три місяці після основної операції, Ігор прибув на контрольне обстеження. Рентгенівські знімки показують: кістка активно зростається воєдино. Далі – період відновлення вдома, потім же можна буде починати активну реабілітацію. Втім, вже й зараз Ігор ходить на власних двох, поки ще на милицях, та з часом буде все більше і більше навантажувати зцілену ногу.
Новий кістковий фрагмент успішно вростає між рештками розбитого стегна
Та найприємніша, певно, частина для Ігоря – з нього нарешті спиляли велетенську гіпсову пов’язку, в якій він був з дня операції. Три місяці у жорсткому кокситному корсеті – задоволення досить сумнівне. А завдячує ним Ігор лікарям державного шпиталю. Адже до такого стану хлопця довело безсилля української медицини.
Саме поранення Ігор отримав у перші ж місяці війни – воював у лавах 28 ОМБр. Підрозділ хлопця втрапив у ворожу засідку під Шахтарськом. Наших хлопців фактично розстріляли упритул, з 24 бійців загону тоді живими лишилися тільки шестеро. Ігорю пощастило вижити, та не пощастило з пораненням – дві кулі та близький вибух гранати порвали живіт, тяжко побили ноги, одна із куль розтрощила стегно і вибила шматок кістки. Стікаючи кров’ю, хлопець цілу ніч повз до дороги, де його знайшли і довезли до найближчого блокпосту, звідки вже якнайшвидше евакуювали до шпиталю.
Одна з бронемашин підрозділу. Навіть метал покорчило і покрутило, як вже тут вціліти людям
Спочатку врятували життя. Далі взялися за ногу. Скалічену кістку намагалися відновити, як полюбляє говорити один з топ-чиновників МОЗу, «комбінацією інших методів лікування дефектів кісток». Це значить, що у кістку, на всю її довжину, всадили велетенський металевий штир та прикрутили його гвинтами. Звісно ж, навіть за тривалий час кістка так і не зросталась, більше того, в ній почалися процеси розпаду та розчинення кісткової тканини. Нога вкоротилася, мордувала хлопця постійними болями. Лікарі подивились на усе це, махнули рукою і просто відправили Ігоря додому. Хлопець намагався жити, як і раніше, щосили кульгав, як міг, аж поки не зламався один із гвинтів – навіть на милицях ходити стало практично неможливо. Ігор вирішив більше не експериментувати з державною медициною, і звернувся до «Біотеху».
Перші знімки у рамках «Біотеху». Осінь 2016 року
Вже перше обстеження показало: зламався не лише гвинт, а і сам штир. Ще б трохи, і почався б остеомієліт, страшні ускладнення, а згодом дійшла б черга й до ампутації. Лікарі клініки ilaya одразу ж узялися до справи: витягнули все поламане залізяччя, потурбувались про рану, вивели ногу у фізіологічне положення, усунули основні загрози та відправили Ігоря перепочити. Вже коли організм хлопця трішки відновився, взялися за «недоказовий метод» – швидко і ефективно відновили одну з головних кісток організму за допомогою клітинних технологій.
Весь курс лікування Ігоря вартує майже півмільйона гривень. За ці кошти молодий, сповнений сил хлопчина повернеться до звичного нормального життя, а не кульгатиме на протезі чи милицях. Звісно ж, державні лікарі руки уже умили – більшого вони Ігорю запропонувати не можуть. Фінансувати ж таке лікування, через очільників МОЗу, теж поки не будуть. Саме тому весь фінансовий тягар лягає на наші із вами плечі – платити за лікування ми можемо лише коштом народних пожертв. Значну частину рахунків ми вже оплатили, лишилося зібрати та сплатити ще 93 тисячі гривень. І тут ми щиро сподіваємося на вашу небайдужість. Не лишати ж нам хлопчину недолікованим?
