Знаєте, певно найголовніша новина – Ігор, новачок проекту «Біотех-реабілітація поранених», лише нещодавно за весь час у клініці почав посміхатись! А ще у хлопця чудове свято — сьогодні йому виповнюється 25 років. Хай цей святковий день він і проведе ще у стінах клініки, та певні — наступний День Народження Ігор зустріне вже вдома, на здорових і міцних власних ногах! І ми маємо певні підстави на це сподіватись.
Перша операція Ігоря вже позаду: хлопцеві виконали перше серйозне втручання на зраненому стегні. Власне сама операція відбулася ще 19 січня, і весь цей час хлопчина відновлювався та відпочивав після тяжкого етапу лікування. Саме тому, виключно з людяних міркувань, ми не стали поспішати і лізти до змученого пацієнта з розпитуваннями.
Під час масштабної та тривалої операції Ігорю видалили рештки змертвілої кістки, вивели ногу у вірне положення та зафіксували рештки зламаної кістки апаратом Ілізарова. Крім того, лікарі таки наважились зробити головне: вони наочно оцінили стан кістки і повністю видалили поламане залізяччя — і зламані гвинти, і сам зламаний штифт, що мав тримати рештки стегнової кістки.
Сьогодні вже можна сказати, що Ігор чудово пережив операцію, наразі тканини ноги відпочивають та відновлюються перед наступними етапами лікування. Цей нетривалий час до кінця лютого Ігор проведе вдома, у колі родини. В цілому, що розповідати: просто порівняйте вираз обличчя хлопчини!
Таким Ігор був на початку лікування
А от сьогодні Ігор буквально сяє!
На превеликий жаль, держава від Ігоря відмовилась. Хлопець розраховував, що вартість лікування йому компенсують за рахунок бюджету, проте МОЗ кинув пораненого солдата напризволяще. Допомогти Ігорю можемо лише ми — рахунки пораненого бійця «People’s Project» оплачує коштом благодійних внесків. А це — майже півмільйона гривень. Варто зважати, що Ігор — не єдиний пацієнт проекту «Біотех-реабілітація поранених», який потребує якнайшвидшого лікування, яке держава не оплатить. Повернути цих хлопців до нормального життя ми можемо виключно завдяки вашим щедрості та милосердю. Давайте ж хоч ми з вами не кинемо цих хлопців в біді!