Ну ось ми і вдома. Тиждень на передовій пройшов як один день. Першу партію бліндажів встановили у відведеному місці. Військові високо оцінили нашу працю. Командир щиро подякував нам і просив передати подяку всім хто приймав участь у першому етапі нашого проекту, і тим хто в подальшому приєднається до нього. Як необхідні такі, або аналогічні вироби на передовій, переконався на власній шкірі. Скажу по правді, жити в ” землянках”, в цей період року, зовсім не комфортно. (Для тих хто не знає: “землянка” – це викопана в землі яма, перекрита потрапившим під руки матеріалом та засипана зверху шаром землі. Обігрівається “буржуйкою”.) Я розумію, що йде війна, але коли почули, що деякі бійці живуть в таких умовах, уже більше 60ти днів – інакше як подвигом, назвати це не можемо!!! Ми знімаємо капелюх і до Землі вклоняємося тим, хто не зважаючи на всі тяготи служби, залишається на довіренних їм позиціям. Ці хлопці, насправді Гордість Нації. І вони її отримають, чого би це нам не коштувало. СЛАВА УКРАЇНІ!