У роботі волонтерів є найкращий момент. Перевіряєш зранку соціальні мережі та потрапляєш на фотографії молодого здорового хлопця, який грає у боулінг, бігає, живе повноцінним життям. І ніхто зі сторонніх людей не здогадається, що ще кілька років тому, 19-річний хлопчина повернувся з Донбасу зі страшним пораненням та міг лишитись без ноги. Але волонтери, прості люди, лікарі та сучасні біотехнології допомогли йому у лікуванні, і тепер він впевнено йде вперед до своєї мрії – стати юристом.
«Я пішов на війну у 18 років, навіть не встиг вступити до вишу після школи. А потім поранення, тривале лікування, реабілітація. А я завжди хотів отримати диплом. Завдяки допомозі людей, я тепер можу самостійно ходити та ні в чому не обмежувати себе. І головне – я вступив до Київської національної академії внутрішніх справ, вже на третьому курсі за фахом «правознавство». Крім того працюю, аби бути незалежним», – розповів нам Володимир.
11 липня 2014 року Володимир отримав поранення під час одного з найтрагічніших епізодів АТО – ракетної атаки під с. Зеленопілля (Луганська область). Бойові підрозділи вийшли в опорний пункт за 17 км на південний схід від міста Ровеньки із завданням прикрити ділянку державного кордону. Але російська реактивна артилерія зі своєї території завдала потужного удару по позиціях українських військ на території України. Тієї страшнї ночі Володимир прокинувся від відчуття, наче його ноги облили холодною водою. Придивився та зрозумів – це кров. Хлопець від шоку не відчував болю, але по гучним звукам та запаху пороху в повітрі він зрозумів: їх обстрілюють. Ця ніч для багатьох бійців стала останньою. Колоні з пораненими дивом вдалося вийти з-під обстрілу. Володимира привезли у Дніпропетровський військовий госпіталь, а згодом – перевели до Львівського госпіталю.
19-річного хлопця готували до ампутації, але волонтери вчасно взяли його до проекту «Біотех-реабілітація поранених». У військового були тяжкі наслідки вибухового осколкового поранення лівої стопи з дефектом 4-5 плюснових кісток, переломами 3-4 плюснових кісток та дефектом м’яких тканин. Таке порушення не дозволяло Володимиру повноцінно ступати на ногу, проте клітинні технології та допомога простих людей дозволили хлопцю відновити ногу.
Ветеран дуже дякує усім, хто допоміг зібрати кошти на його лікування та бажає бійцям, що проходять «Біотех-реабілітацію»: віри, терпіння та наснаги.
На лікування Володимира волонтерами тоді було зібрано 141 966 грн. Це були гроші благодійників, адже держава і досі не бере участі у надсучасній біотехнологічній реабілітації. Ми ж з вами продовжуємо повертати до повноцінного життя захисників, яким потрібна допомога. Адже лише ваші пожертви дають тяжкопораненим бійцям надію на одужання.
Як повідомляв People’s Project, біотехнології дозволяють лікарям відновлювати майже відірвану руку іншого бійця – теж Володимира. А раніше біотехнологи повністю відновили руку і ногу 23-річного тяжко пораненого добровольця Олега, якого деякі лікарі вважали “безнадійним”.
Ми закликаємо вас дати такий же шанс і іншим пораненим бійцям: адже проект «Біотех-реабілітація поранених» не завершено, скалічені захисники потребують лікування, а Мінохорони здоров’я допомогти їм безсиле. От і надії у них лише на нас лікарів проекту та ваші пожертви. Друзі, долучайтеся: кожна гривня надзвичайно важлива!