І знову додому. Рано казати, що Петро покидає клініку вже назавжди – хлопчина рушає на відпочинок після ряду чергових операцій. Самі операції зробили ще зо два тижні тому, і весь цей час Петро перебував під контролем лікарів.
І знову пластика: на скалічену стопу нашили цілий клапоть шкіри та м’язів з литки. Нині стопа, з якої вибухом зірвало значну частину м’яких тканин, знову нагадує хорошу живу стопу, а не якийсь, даруйте, скалічений огризок. Та головне – крім всього іншого, лікарі вперше вже узялись і за кістки: наразі Петрові частково провели підготовку реципієнтного ложа, тобто місця, куди врощуватимуть нову п’яткову кістку.
Одна з перших операцій Петра. От з такого усі ми починали
Показувати, як саме виглядає нога, ми вам поки не будемо: там, після недавніх оперативних втручань, картина не для слабких нервів. Втім, варто відзначити: замість гіпсових корсетів, апаратів Ілізарова чи якихось інших масивних конструкцій, ногу Петрика нині утримує хіба легка гіпсова лонгета – та й то, аби просто захистити ногу від випадкових травм.
Перше завдання Петра насьогодні – відпочити і відновитися після численних операцій
Ми не будемо вже вкотре наганяти жаху і переповідати історію Петра – усю її ви можете прочитати за посиланням. Скажемо коротко: хлопчина наступив на міну і втратив значну частину стопи. Держава виявилася безсилою: лікарі просто махнули рукою і призначили ампутацію. Ну й справді, чого з ним морочитися, якщо можна просто відрізати? Завдяки друзям та волонтерам, Петра фактично стягнули з операційного столу у вирішальний день і передали до «Біотеху». Спільними із вами зусиллями ми, волонтери People’s Project, вже зібрали понад 700 тисяч гривень – за ці гроші лікарі клініки ilaya провели перший етап лікування, врятували ногу від невідворотної ампутації, наростили значний масив м’яких тканин і майже дійшли до відновлення скалічених кісток. І саме зараз ми змушені знову просити вас про допомогу: мусимо закрити решту рахунків за основний курс. У порівнянні з тим, що ми вже зібрали та сплатили, сума вже й несерйозна: якісь ледь не 70 тисяч гривень. Друзі, долучайтеся до участі у проекті «Біотех-реабілітація поранених» – допомогти Петрові можна просто натиском великої зеленої кнопки трохи нижче. Коштом ваших посильних пожертв юний, але не по рокам дорослий Петро, який залишився із бідою сам-на-сам, зможе повернутися до нормального людського життя без жодних обмежень. Ну хіба ж воно того не варте?
