Минулого тижня лікарі «Біотеху» відправили додому одразу двох бійців. Обидвом зняли з травмованих ніг апарати зовнішньої фіксації, тож найближчим часом вони будуть відновлюватися вдома, а вже за два тижні – почнуть активно розробляти прооперовані ноги.
Олександр – кадровий військовослужбовець 79-ої ОДШБ, поранення отримав під Ізваріно ще у 2014 році. Коли десантник вивозив побратимів з-під обстрілів з боку РФ, його БТР наїхав на фугас. Осколками тяжко посікло праву ногу, і після численних операцій у державних шпиталях кістки стопи все одно не зросталися. І от зараз чоловік нарешті усміхається: скоро про тяжку травму нагадуватимуть лише шрами на нозі.
Боєць 30-ої ОМБр Андрій отримав осколкове поранення ноги під час танкового обстрілу села Степанівка неподалік від Савур-Могили. Після шести операцій варіантів, як зберегти ногу, вже не лишалося. Якби не житомирські волонтери, які звернулися по допомогу в проект «Біотех-реабілітація поранених», чоловік так і залишився би сам на сам з покаліченою ногою.
На щастя, процес лікування йде за планом: про втрату ноги вже давно не йдеться, а от розробляти ногу, а згодом і повноцінно ходити, чоловік буде вже найближчим часом. Та що там, навіть під час операцій чоловік завжди усміхнений! З таким настроєм результат просто не може бути поганим.
За півтора-два місяці обидва воїна повернуться до клініки на огляд – перевірити, як йде реабілітація. В цілому ж, прогнози лікарів цілком оптимістичні. Найстрашніше позаду, обидва воїни ходитимуть власними ногами, і це стало можливим завдяки біотехнологіям, майстерності хірургів та вашим, друзі, пожертвам. Інакше чоловіки не мали б навіть можливості випробувати останній шанс. Щиро дякуємо вам за те, що даєте нашим захисникам надію на повноцінне життя.
Повний курс лікування і Олександра, і Андрія вже оплачений завдяки вашим благодійним внескам. Та нагадаємо, що в рамках проекту «Біотех-реабілітація поранених» ще чимало бійців проходять лікування на різних етапах. Тож закликаємо вас, друзі, підтримати і їх так само. Вони без вагань пожертвували своїм здоров’ям заради нашої безпеки, тож допомогти їм жити повноцінно після війни – наш святий обов’язок.