Герої нашої оповіді – військовослужбовці Збройних сил України. Вони чесно виконували свій обов’язок до останньої змоги. Вони отримали досить важкі поранення, а ми з вами посильно їм допомогли. Що з того вийшло – читайте нижче.
От Сашко, він десантник з лав 79 ОДШбр. 2014 року він допомагав евакуювати українських прикордонників буквально з пекла: російська артилерія узялася обстрілювати їх через кордон. Задачу виконали з честю, вивели всіх, і вже коли відходили самі, поцілило у їхню бронемашину. Сашкові пощастило: хоча поранення були і страшні, та життя врятував волонтерський шолом, дещо згодом розбитий череп підлатали металом. Скалічену ж ногу взялися рятувати у «Біотесі»: протягом курсу лікування клітинні технології допомогли зростити складний перелом гомілкової кістки.
Вже трохи згодом, коли той капосний перелом таки зрісся, лікарі мусили ще раз акуратно зламати кістку – тепер уже для того, аби контрольовано зростити її і тим самим вирівняти вісь ноги. З часом Олександр пройшов курс реабілітації, і от тепер прибув до клініки на черговий огляд. Все зрослося, біль минув, чоловік знову ходить на власних ногах. Чи ж це не успіх?
А ось Володимир: чоловік служив у спецпідрозділі, який охороняє та допомагає роботі артилерії великого калібру. Звісно ж, артилерія – одна з перших цілей для ворога, тому Володимиру довелося попоскакати: то в окоп скоч, то з броні, то біжи, ховайся від снарядів. Під час цих регулярних вправ Володимир постійно травмував коліно, аж поки одного разу не скочив вже зовсім невдало – підвернув ногу і відчув різкий гострий біль.
Володимир звернувся до лікарів: ті покрутили головами, зробили рентген, і потягнули чоловіка на операційний стіл – знімати стару ортопедичну пластину, яка стояла вже років п’ять після давнього ДТП. Пластину-то зняли, а біль так і лишився. Володимир плюнув на таку медицину і звернувся у «Біотех». Вже тут справдилися всі підозри і самого Володимира, і лікарів проекту – причиною болю була не пластина, а порвані зв’язки коліна. Збір коштів на лікування проводили усім миром, найбільше допомогла Мирослава – дівчинка, яка й сама зроду страждала від наслідків тяжкої хвороби, не могла ходити сама і гостро потребувала допомоги. На ноги стали майже одночасно: і Мирослава, і Володимир.
Зараз Володимир пройшов огляд – до речі, до клініки впевнено прийшов на власних двох. Батько восьми дітей, він знову живе нормальним життям без постійного болю і планує повернутися на військову службу, охороняти наш з вами спокій.
Історії і Сашка, і Володимира – наочний приклад того, скільки можна досягнути спільними силами. Майстерність лікарів проекту «Біотех-реабілітація поранених», ваше милосердя, зусилля усіх небайдужих, масштабна організаційна участь People’s Project – все це повернуло ще двох людей до життя без обмежень. Та ці двоє геть не останні пацієнти проекту, яким потрібна наша з вами допомога. Друзі, долучайтеся до участі у проекті – інколи навіть найменший посильний внесок може змінити чиєсь життя на краще. Хіба ж наші поранені захисники того не варті?