Друзі, трішки новин про пана Олега. Хай вони і не такі райдужні, як очікували, втім, є як є – адже ми завжди чесно розповідаємо вам про перебіг лікування кожного із бійців. Днями, згідно планів лікарів, панові Олегу мали б зняти залізо, у яке вбране усе його праве стегно. Цей громіздкий апарат Ілізарова витягує у довжину недостатні 4 сантиметри кістки. Та після огляду лікарі відмовилися від первинного плану: наступні два місяці пан Олег проведе все в тому ж залізі. Справа у тім, що кістка, витягнута у довжину, не досягнула необхідної міцності і не витримає навантаження, якщо залишити її без додаткового «корсету» у вигляді апарату зовнішньої фіксації.
Ось так зараз виглядає молода кісткова тканина. Наростає, проте для самостійної ходи поки ще не дозріла
Причини такої затримки теж зрозумілі: вік самого чоловіка, коли процеси відновлення вже дещо сповільнюються, до того ж, сам організм виснажений тривалим лікуванням. Крім іншого, є й фізіологічні наслідки самого поранення: при травмі пан Олег втратив значну частину м’яких тканин, а це – дефіцит кровоносних судин, погіршене живлення зони відновлення, через що процеси загоєння і проходять значно повільніше. Натомість відзначимо, що фрагмент кістки, який вживили в стегно за допомогою клітинних технологій, вріс та зміцнів за короткий час та без ускладнень.
Ліворуч – фото сьогодні зранку. Чоловік стоїть на власних ногах! Праворуч же – та страшна травма кістки, з якою він долучився до проекту
До проекту «Біотех-реабілітація поранених» пан Олег долучився вже майже чотири роки тому. Поранення він дістав в Іловайську, де воював у лавах батальйону «Донбас». Куля ворожого снайпера тяжко розбила стегно чоловіка: дефект кістки склав 14 сантиметрів у довжину. Пана Олега лікували в найкращих шпиталях, у тому числі і за кордоном – та максимум, який провели чоловіку – трансплантація фрагменту власної кістки, яка пройшла намарне і до зцілення так і не призвела.
Ось такий апарат нині чіпко тримається на нозі цього мужнього і симпатичного чоловіка
Вже у рамках «Біотеху» за чоловіка взялися найкращі лікарі проекту. 10 сантиметрів дефекту компенсували за допомогою клітинних технологій: пересадили у ногу спеціальний кістковий матрикс, який насичили клітинними матеріалами, ними ж заповнили і навколишню зону. Завдяки застосуванню цих клітин фрагмент кістки швидко та без проблем вріс на місце і перетворився на нову кістку монолітної міцності. Решту ж 4 сантиметри вирішили відновити вже традиційним методом, витягуванням у довжину за допомогою апарату Ілізарова. Я бачите, на цьому етапі і виникла затримка.
Історичний момент: кісткові «чипси», густо заселені клітинами, зараз підселять у зону ураження
Нині пан Олег рушить додому, аби активно ходити і розробляти ногу. Навантаження на свіжу кістку мусять прискорити процеси зміцнення та загоєння, і щиро сподіваємося, що за два місяці пана Олега таки звільнять із металевих лабет.
На милицях, повільно, кульгаючи – а все ж на власних ногах. Далі буде краще!
Вас же ми, тим часом, попросимо про дієву участь у роботі проекту: так вже склалося, що оплачувати лікування бійців ми можемо виключно коштом пожертв, держава участі у відновленні таких поранених не бере. Хоча рахунки пана Олега ми, волонтери People’s Project, і сплатили у повному обсязі, але ж є у проекті й інші бійці, яким дуже й дуже потрібна наша з вами допомога. Друзі, долучайтеся – ваша допомога дає цим бійцям другий шанс!
