Хроніки коронавірусу, день #N. 1074, лише офіційно. Це кількість медиків, у яких діагностовано COVID-19. Це кожен п’ятий із офіційно діагностованих хворих. А ще це значить, що 1074 лікарів покидають лави тих, хто рятує хворих, і самі відправляються до ізоляції або й на лікарняне ліжко. Робити все, щоб це число зростало якомога повільніше – основна мета проекту «Другий фронт», в рамках якого ми купуємо та передаємо до лікарень захисне спорядження.
За плечима ще один великий етап роботи, тому у цьому загальному зведеному звіті ми розповімо, що вдалося зробити за кілька останніх днів. На святкових вихідних передачу отримали ветерани АТО з Кременчука: завтра вони передадуть кількасот медичних масок та респіраторів у дві міські опорні лікарні. Фото поки немає: покажемо вам за фактом отримання, ініціативним же, привітним та активним волонтерам-ветеранам – наша щира і дружня подяка за участь. Ще партію спорядження для ще однієї Кременчуцької лікарні готуємо до закупівлі в найближчі дні.
Тут – півсотні прозорих захисних щитків
Сьогодні отримали передачу в столиці, сьогодні ж і розвезли лікарям. Сюди традиційно увійшли респіратори, прозорі захисні щитки, а ще – надзвичайно круті безконтактні термометри.
Контрольний зразок: похибка у замірах у межах припустимого. Надзвичайно зручна штука!
Першими ми відвідали хоспіс: відділення паліативної допомоги Столичної клінічної лікарні №10. Вони на другій лінії оборони і готуються зо дня на день приймати найнайтяжчих із хворих на COVID-19. Їм ми вдруге передали респіратори, а тепер – ще й прозорі захисні щитки.
Скажемо від себе: це було чудове знайомство й розмови, що дали нових сил та натхнення. Мати справу з такими хорошими, цілеспрямованими та свідомо готовими до небезпеки лікарями – це справді, без пафосу, велика честь. І щиро по-людськи хочеться, щоб лихо таких людей оминало. То й робимо для того що можемо.
Фото з Пологового будинку традиційно немає: геть незручно там знімати. Натомість – світлина з КМКЛ №4, сюди ми заїхали по дорозі та завезли захисні маски. Скажемо чесно: тут, в опорній лікарні, осередку небезпеки, атмосфера відчутно напружена: нікого зайвого, окрім важко екіпірованої МунВарти та Нацгвардії, повсякчас їздять швидкі, лікарі в них – у повному бойовому обладунку.
Далі ми рушили до столичного Пологового будинку №5, що визначили як опорний для інфікованих вагітних та породіль: тут залишили захисні щитки та безконтактні термометри. Попри карантин та всі обмеження, приймальне відділення сповнене відвідувачів. Ясно ж, що вагітність – той стан, що не зважає на зовнішні чинники, вимоги Кабміну та здорового глузду. Кажуть, вже мають справу і з першими інфікованими пацієнтками: на щастя, поки що їхній стан не потребує специфічної терапії чи екстрених заходів. Хай би так було і надалі! Крім того, такі ж безконтактні термометри днями ми відправили і до Луцька, до Волинської обласної інфекційної лікарні. Чекаємо на звіти та документи.
Нарешті отримали захисні костюми лікарі у Обласній лікарні у Києві: це базовий, основний комплект першого шару робочого одягу для чергувань. Таких замовили та відшили 45 комплектів, на практичні випробування. Побачимо за результатами – імовірно, будемо замовляти і ще.
Це – один з бойових лікарів інфекційного відділення КМКЛ №9. Маскою задоволений!
За останні день-два Костянтин Миргородський та лікар Володимир розвезли та роздали лікарям трьох столичних лікарень двадцять захисних масок: мова про маски для снорклінгу, силами проекту «Школа військових водолазів» перероблені на засоби захисту. Лікарі щиро дякують і радіють: одна така маска заміняє собою окуляри, одноразову маску та захисний щиток, а ще й заважає мимоволі торкнутися обличчя. Зняв таку, протерся дезінфектантом – і ти вже знезаражений. Разом з лікарями радіємо й ми: винахід виявився на диво вдалим та доречним, тому замовляємо і наступну партію.
В цілому ж, попри загальний спокій зовні – ну чого ж, мовляв, мерці на вулицях не валяються, хіба лишень циферки у газетах міняються, – зсередини ситуація видається дуже нехорошою. Опорні лікарні поступово заповнюються хворими, під коронавірус потроху переформатують вже й відділення другої лінії оборони. Інфекція бере своє і поширюється Україною й надалі, і небезпека ще геть не минула: найстрашніше тільки попереду. Саме тут буде доречним передати з перших вуст, від самих лікарів, узагальнену порцію добірної і заслуженої лайки. Кожен із наших співгромадян, кому замало було пасочок-яєчок, освячених онлайн, кому не лізе до горла ковбаска, не полита святою водою, хто поперся на великодні служби у скупчення людей, слинити образи та одне одного, має хороші шанси самому втрапити до лікарень та вислухати лайку лікарів особисто. Були ж обережні надії на те, що все минеться поволі, що карантин та всі заклики flatten the curve, сповільнити поширення вірусу, таки дають своє, що загострення ситуації таки вдасться оминути. Та тепер всі ці надії сплюндровано: лікарі очікують на сплеск інфекції серед вірян, на те, що заразу розноситимуть і далі, та готуються до загострення ситуації. Боятися небесної кари і не боятися смертельної інфекції – ну де у людей здоровий глузд?
Попри все. Щиро дякуємо молодому лікарю Володимиру, реаніматологу столичної лікарні: і не лише за те, що він, замість мирно спати після кількох добових чергувань, істотно допомагає нам з логістикою, документами та допомагає водолазам співкоординувати зусилля по виготовленню захисних масок із лікарями. А ще, по-людськи, й за те, що він і сам відважно залишається на передньому краї війни із вірусом. Щиро дякуємо кожному з таких лікарів, хто залишився і свідомо стоїть лицем до великої небезпеки – адже, будьмо відвертими, немало було й таких, хто не втримався, здав позиції та відійшов ще на початку. Щиро дякуємо кожному, хто допомагає нам укріпити цей фронт, коштом чиєї участі ми можемо закупити для лікарів хоча б необхідний мінімум захисного спорядження.
Ми й досі не покаладаємо рук і готуємося до подальшої активної роботи. Все, що ми закупили, попри всі великі цифри та обсяги, – краплина у морі нагальних потреб. Попри всі красиві розповіді про те, що в нас уже скрізь усе є, уже всім всього вистачає, реальна картина істотно відрізняється від заспокійливих розповідей. Тож захистити лікарів і досі можемо хіба ми з вами. Купувати все те ж, різноманітні маски, халати, захисні костюми та респіратори – все це й досі критично на часі. То ж друзі, долучайтесь, будь ласка. Кожна гривня спільних пожертв і досі критично важлива.
