Друзі, звітуємо про стан справ за проектом “Врятувати Івана”, адже події розвиваються досить стрімко. З огляду на те, скільки людей беруть участь у процесі допомоги, ми певні: багато хто очікує хоч найменших новин, і ми розповідаємо про усе, щойно дізнаємося самі.
Отже, вчора, за результатами останніх досліджень, пройшов консиліум лікарів-онкологів. Стало ясно, що знову нічого не ясно: стан легень демонструє динаміку, не характерну для метастатичного процесу первинного захворювання. Що ж таке ці множинні утворення у легенях, звідки вони та яка їх етіологія, доведеться з’ясовувати за допомогою подальших досліджень. Зараз лікарі говорять, що це може бути наслідком першого, чи може й другого Ковіду, який переніс Іван: навіть з виявленими антитілами, з шалено ослабленим хворобою імунітетом захворіти вдруге він міг одразу ж після першого разу. Це питання належить з’ясувати якнайскоріше.
Сам Іван почувається не дуже добре, і має стійку підвищену температуру. Саме зараз він мусить пройти ряд гормональних і біохімічних досліджень, а також ПЕТ КТ – максимально повну томограму, яка, імовірно, дасть відповіді на всі питання. От тільки апаратів таких в Україні небагато, і черги на цю процедуру тягнуться на місяці. Встигнути б. Зараз над вирішенням цього питання працює дуже багато хороших людей.
Відповідно до самопочуття, показників та неуточненої загальної картини, лікарі поки припинили агресивну хіміотерапію: її поновлять, коли стан Івана трохи покращиться та буде більш ясна картина розвитку хвороби. Ще, окрім всього іншого, ми просимо жодного кривого слова в бік лікарів: хвороба сама собою важка, ситуація дуже серйозна, стан Івана складний, і одномоментно розібратися, встановити єдино вірний діагноз і призначити максимально ефективне лікування тут просто неможливо. Справді, роблять все можливе, війна за Івана йде з максимальною потужністю.
Що ж до нашого боку участі в цьому процесі. Ми майже зібрали суму, необхідну для купівлі першої дози Пембролізумабу, препарату для імунотерапії. Щойно лікарі дадуть згоду і будуть певні у своїх призначеннях, ми одразу ж проведемо всі необхідні закупівлі. Чекаємо, а попри те, цілодобово лихоманково шукаємо можливості для якнайшвидшого проведення необхідних діагностичних процедур. Ну, й тримаємо кулаки і за локальні успіхи на всіх етапах, і за глобальний успіх усього процесу. А що лишається ще?
Щиро вдячні вам за участь та небайдужість. За кожну копійку пожертв та кожне добре слово. Гуртувати таку спільноту дійсно небайдужих людей, точково спрямовувати такі потужні зусилля на подолання лиха – і велика для нас честь, і, схоже, по-справжньому добра справа, за визначенням десь дуже близька до справжнього дива. Дякуємо вам.
