Військові завжди приділяли значних зусиль тому, аби попередити наліт військової авіації ворога. Ще з часів першої світової війни військові інженери застосовували різноманітні засоби, аби заздалегідь визначити, коли та звідки летітимуть загони ворожих бомбардувальників. Допоки наука не сягнула певного рівня, допоки на службу розвідки не стали радіолокатори, часто-густо застосовували досить чудернацькі пристрої на кшталт велетенських звукових концентраторів чи гігантських слухових ріжків. Про такі пристрої ми вже писали ось за цим посиланням.
Німецькі солдати біля пересувної установки аудіоспостереження
Британці ж пішли навіть далі: на користь служби авіаційної аудіорозвідки вони планували спорудити довкола острова цілий комплекс велетенських аудіоконцентраторів. Щоправда, встигли лише на східному узбережжі: систему похмурих, але величних бетонних «вух» передбачливо розвернули у бік лігва потенційного ворога, континентальної Європи, звідки Британію згодом атакували гітлерівські повітряні флотилії.
Залишки системи аудіоспостереження на східному узбережжі Великобританії
Насьогодні розвідники, що мають оберігати кордони країни від нальотів ворога, оснащені за останнім словом техніки. Служби протиповітряної оборони за допомогою радарів та інших технічних засобів пильнують небокрай. Радіорозвідники ж працюють на перспективу: вони відстежують ворожі літаки не за фактом їхньої появи у небі, а набагато раніше, коли ефір зненацька оживає і сповнюється шифрованих передач, коли ворог тільки починає бойове розгортання, коли авіаційні угруповання переформатуються, а окремі з’єднання літаків перебазовуються аеродромами. За усіма цими ознаками можна передбачити та прорахувати майбутні агресивні дії нашого зажерливого східного сусіда, так, аби ворожі нальоти у разі масштабного наступу зненацька не стали для нас та Армії несподіванкою.
Підрозділ української Армії, який ми кінцево маємо на увазі, пильнує саме радіопростір. Вони цілодобово оперативно відстежують ворога, переміщення його авіації та військ у прилеглих до українського кордону територіях. З частиною нагально необхідного обладнання, яке держава чомусь їм не надає, радіорозвідники попросили допомогти People’s Project. Системи відеоспостереження ми з вами для них вже придбали: невтомні та всевидющі камери допомогли обладнати систему охорони периметрів та замінити собою вартових. А от з інверторами струму поки питання відкрито. Вони потрібні для того, аби налаштувати систему безперебійного живлення, бо ж часто-густо доводиться підключатися до фронтових мереж живлення, а який там той струм на передовій: то стрибки напруги, а то і взагалі зникне напруга, що легко призводить до псування апаратури та зайвих ремонтів.
От на таких електричних комунікаціях тримається нині радіорозвідка
Війну геть не завершено, і говорити про скорий переможний кінець ще трохи зарано. Сказати, що агресор відмовився від своїх загарбницьких планів щодо України, що окупант капітулював та, під тиском миротворчих ініціатив та економічних санкцій міжнародної спільноти, готується до покарання за військові злочини, за підтримку тероризму та роздмухування кривавих воєн по усьому світі, зараз було б дуже наївно. Саме тому ми і просимо вас допомогти. Витрати на дану купівлю геть невеликі, але обладнання має дуже велику стратегічну вагу: можемо попередити агресивні плани нападника у разі серйозного загострення та зустріти ворога у всеозброєнні та готовності. Друзі, обов’язково долучайтеся – зелена кнопка нижче слугує саме цій меті!
