Слава народних бліндажів шириться військом – оцінити перевагу волонтерських конструкцій мала змогу вже не одна сотня бійців на передовій. Всіх цих хлопців бліндажі, без перебільшення, урятували від холоду, куль та осколків. Та як це буває, разом зі славою виникли і певні міфи – так завжди трапляється, коли якийсь проект набирає популярності. Сьогодні ми хотіли б розвіяти кілька упереджень, що пов’язані із нашими волонтерськими бліндажами.
Каємося: це та подібні фото у нас одні з найпопулярніших. На цьому – «батько» народних бліндажів Роман Кравз та одна із перших моделей бліндажу не на фронті – під час випробувань на полігоні
Скажемо чесно – значна частина фото, якими ми ілюструємо наші новини щодо бліндажів, належать періоду польових випробувань. Самі бійці не завжди надсилають нам світлини з передової. Не можна світити позиції, нема коли сфотографувати – причин безліч, і до всіх них ми ставимося із розумінням. Саме тому нам доводиться вчергове наводити фото із полігону, і саме тому інколи у фахівців виникають питання щодо укріплення бліндажів, зображених на світлинах. Втім, є і виключення.
Ці фото надіслали нам з найгарячішої точки фронту. Хлопці зарилися, мов кроти: до бліндажу пришито укріплений «передбанник», сам бліндаж сховався за масивною бетонною спорудою і шарами колод
Ми не мали змоги постріляти по бліндажам із великокаліберних гаубиць, гармат чи мінометів. Саме тому ми не споруджували на полігоні додаткові насипи, накати з колод, додаткові бетонні чи металеві укріплення, не робили звивистих траншей біля входу. Втім, навіть у такому стані, із легким шаром землі, ці бліндажі витримали вибухи потужних фугасів. А от уже на фронті, кажуть хлопці, наші конструкції повели себе якнайкраще – достойно тримали удар великих калібрів.
Ми ніколи не віддаємо бліндажі просто так. Ми завжди співпрацюємо із командирами частин, саперами, інженерами, та самими бійцями. Ми докладно пояснюємо, що сам собою бліндаж – не панацея, і в «голому» вигляді не втримає серйозний калібр, саме тому його необхідно додатково укріплювати за усіма канонами військових наук. І скажемо чесно – таких бовдурів, які б сказали «ааа, шо там укріплювати, зійде і так», ми поки не стрічали – бійці завжди ставилися до питань власної безпеки надзвичайно відповідально.
Так бліндажі встановлюють на передовій. Вже кілька шарів додаткового захисту – і це тільки початок.
Щодо міцності самих бліндажів. Їх прораховано та зконструйовано так, аби вони витримували значні навантаження як згори, так і з боку – над вдосконаленням конструкції працює ціла команда з професійних інженерів та будівельників. Елементи бліндажу зшито між собою – практика показала, що влучання тяжкого снаряду навіть поруч, біля бліндажу, врятує бійців від зсуву грунту та засипання. Так же само укріплено і верхівку бліндажа, яка має врятувати людей від загибелі. Сапери на місцях враховують особливості конструкцій і встановлюють їх з дотриманням усіх вимог безпеки, а інколи навіть модернізують їх на власні потреби. Ми не робимо якісь складані комірки для галочки, аби «відмити» гроші. Життя солдата – найвищий для нас пріоритет.
Сам бліндаж дає значну економію в часі. Наш колега, що провів на фронті не один день, розповідав про звичну практику: нові необлаштовані позиції на самому передку, зима, привезли кілька колод – ось, нате бліндаж, робіть з ним, що хочете. Ні екскаватора, ні техніки – звісно ж, замість рити мерзлу землю саперними лопатами і таскати колоди на спині, бійці одразу ж пиляють той бліндаж на дрова. Саме тому легка конструкція, яка збирається за лічені години – те, що треба заради економії часу та зусиль.
Додатковий комфорт: після монтажу бліндажу бійцям не треба думати, як облаштувати його ізсередини. Адже це не гола яма, де із земляних стін привітно махають хвостиками хробаки – свіжа духм’яна деревина, яку можна і варто додатково обшити утепленням дає відчуття комфорту та затишку. Водовідвід, димохід, захист від вологи – ці питання вирішено та випробувано на практиці.
Можна жити – хіба ж не краще, ніж сира земляна яма?
Ми маємо вдосталь схвальних відгуків як від самих вояків, так і від командирів легендарних бригад, що стоять на самісінькому передку та користуються цими укріпленнями вже не перший день. Ці бліндажі врятували від куль, осколків та лютих зимових морозів не одного бійця. Ми впевнені – не раз переконались на практиці – у потрібності та якості цих бліндажів. Саме тому ми продовжимо свою справу і будемо й далі збирати ці укриття, що рятують наших солдатів від куль та осколків та дають їм можливість жити в комфорті та безпеці. Закликаємо вас долучатися до проекту «Польові бліндажі» і робити посильні внески. Захистимо наших захисників!
