Хлібне перемир’я, відносне затишшя на фронті, останні дні відпусток. Життя наче дещо затихло. Проте не для всіх. Найгарячіша фаза війни зараз розгоряється у лікарняних палатах – відновлення та реабілітація поранених бійців триває вдень і вночі. Для нас, волонтерів People’s Project, найлютіші бої зараз тривають у фінансовій площині. Вже зовсім скоро настане гаряча пора: у найближчий час починаються чергові етапи лікування пацієнтів проекту «Біотех-реабілітація поранених», де ми рятуємо тих, кого не може вилікувати державна медицина. Руки, ноги, згнилі й знищені кістки, страшні рани та дефекти – все це ми долаємо за допомогою новітніх технологій та майстерності лікарів проекту.
Саме зараз ми акумулювали чергову суму ваших пожертв і оплатили черговий рахунок. І ми щиро вдячні вам за таку можливість. Цього разу ми сплатили ще 50 тисяч гривень за лікування Володимира на позивний «Таксист». Чоловіка виписали із клініки от лише нещодавно, проте повернеться він на лікування так же скоро. В рамках проекту лікарі клініки ilaya, де і проходять лікування бійці, планують відновити Володимиру відсутні кістки передпліччя. Насьогодні ми вже зібрали та сплатили на лікування Володимира 310 тисяч гривень із 672 тисяч необхідних.
Чоловіка поранило навесні. Ворожа міна жахнула поруч, тільки й встиг, що закритися рукою. Побило тулуб, живіт, осколки скалічили і обличчя. Та найсильніше дісталося саме руці: з точки зору традиційної медицини її і справді неможливо відновити.
Водій, спец з безпеки, навіть хореограф – на війну Володимир добровільно рушив з перших днів і пройшов найгарячіші точки. Він пішов захищати нас, а тепер і сам потребує нашої допомоги.
Саме тому ми вкотре звертаємося до вас із проханням. Адже кошти потрібні не лише на лікування Володимира. Ось Сергій, вирощуємо чоловікові шматок плечового суглоба. Трохи лишилося доплатити за Петрика, той скоро починає другий етап лікування – хлопчина наступив на міну, ногу перетворило на фарш, тож лише технології проекту «Біотех-реабілітація поранених» можуть повернути його до нормального життя. А в черзі чекають іще з десять бійців. Мінохорони здоров’я таке лікування фінансувати не планує, нові технології, навіть попри майже сотню успішних випадків, лишаються для них чимось з розряду фантастики. Саме тому всі витрати лягають на наші із вами плечі. Ми ж не кинемо наших хлопців в біді?