Що ж, знову лікуємо Сашка. Так-так, по завершенню повного лікувального курсу у рамках проекту «Біотех-реабілітація поранених» Олександр знову втрапив у руки лікарів. Хоча минулого разу ми в повному обсязі зцілили ногу хлопця, та посилені заняття спортом призвели до біди: адже Сашко надзвичайно активно займається кікбоксингом та піддає свій організм надмірним навантаженням. Місяці напружених тренувань, сотні ударів, які не витримала б і здорова нога, і от результат: нова травма.
Сашко та його новий перелом: виглядає не дуже симпатично, але впевнені, що зростеться наново, швидко та міцно
Нині мова йде про звичайний, хоча і складний перелом. Певний час тому ногу Сашка вбрали у апарат Ілізарова, частини якого змонтували на шарнірах: так, аби у процесі зрощення коригувати положення фрагментів кістки. Вже ось зараз, буквально день тому, шарніри прибрали і сполучили апарат жорстко, так, аби перелом остаточно зростався й міцнів. Наступного разу ногу Сашка оглянуть уже в листопаді.
От так нога Сашка виглядала на початку лікування: -80 см² кістки у обсязі, -6 см у довжину
Від самого початку Сашко, боєць добровольчого батальйону та й сам активний волонтер, втрапив до «Біотеху» з потрощеною гомілкою. Ногу скалічило у бою під Щастям, коли хлопців із засідки розстріляли ворожі снайпери.
Кулею тяжко розтрощило кістку, більше року хлопець тинявся військовими шпиталями, де допомогти таки не змогли: адже обсяг втраченої кістки у 80 кубічних сантиметрів, а довжиною це більше шести сантиметрів, компенсувати практично нічим, сама вона не відросте. До того ж, від постійного ношення апарату фіксації почався шпицевий остеомієліт, інфекція загрожувала більш масштабними та радикальними наслідками.
У рамках «Біотеху» Олександрові імплантували у місце дефекту спеціальний кістковий матрикс, щедро заселений концентратом власних стовбурових клітин пацієнта. Він компенсував недостатній обсяг кістки, а клітини ж із часом проростили фрагмент та зрослися з самою гомілковою кісткою фактично у моноліт. З часом Сашко полишив клініку з посмішкою: бадьорий, здоровий та ще й на власних двох. Якби ж не той кікбоксинг…
От таким Олександр, до нової травми, полишив проект. Таким він буде і знову
Що ж, зробимо і цього разу: у власних силах та фінальному успіху справи ми впевнені, як і у тому, що Сашко нарешті призвичаїться приділяти безпеці ноги трохи більше уваги. Та крім нього, нашої з вами допомоги потребують і ще кілька тяжкопоранених бійців, які проходять лікування в рамках проекту. Ми просимо вас про участь: ваша посильна допомога зараз дуже і дуже важлива. Навіть кілька гривень можуть повернути їм надію на зцілення та повернення до нормального життя. Долучайтеся – це й справді важливо!