Вітаю, любі, довгенько не писала, вибачаюсь, маю на те причини: хворіла на Ковід, а з цим діагнозом крапатися категорично не можна : треба спочатку вилікуватися (отримати негативний тест), а потім, через 2 тижні продовжувати крапатись авастином. Ось цим і викликана затримка моїх публікацій…
Коли я 2 лютого була на останній крапельниці ( авастин для якої в мене ще був, останній ) , то була шокована неймовірною кількістю людей(як – то кажуть, “двіж – Париж» ) . Потім, вже в реєстратурі з’ясувала що нашому і до того компактному онкодиспансеру додали ще 1 обласний центр (тепер у нас лікуються і Миколаїв + і Херсон).
Результат ?Людей – море. Лікарі втомлені, роздратовані. Для міських з’явилась якась нова ‘квота”…тобто не беруть усіх миколаївців, треба щоб лікар підтвердив що тебе будуть крапати сьогодні…Отаке маємо через місяць вимушеного пропуску, повний шок ! Те ж саме – у інших лікувальних закладах, дотичних до онкології. Хотілося б побажати нашим онкологам витримки, бо вони наразі на межі виснаження. Вони також на війні.
Наразі мені терміново потрібно купувати черговий авастин, з чим, вчергове прошу вашої допомоги і підтримки. Дякую за донати моїм спонсорам. Вибачаюсь, що не прошу завчасно. Чисто по людськи , не встигаю.