Про цей підрозділ ми пишемо із стабільною періодичністю – то передамо хлопцям якесь необхідне важливе спорядження, то вони якимось успіхом похваляться: або ж важливе завдання виконають, або ж новими іграшками успішно скористаються. Сьогодні ж розкажемо вам про молодого бійця підрозділу – ця історія варта того, аби про хлопчину почули усі українці.
Вадим на власну персону у каптерці підрозділу
Нашого героя звуть Вадим. Робота у Вадима проста і вкрай небезпечна. У бою хлопчина вицілює бійниці ворожих укріплень і одразу ж заливає їх кулеметним вогнем, сліпить ворога бронебійно-запалювальними. Не сказати, що він сидить без роботи – адже ворог не мовчить, постійно, щодня обстрілюючи наші позиції. Позиція, яку тримає підрозділ, досить підла і небезпечна, подекуди дистанція до ворога складає усього кількадесят метрів. Звісно, з часом, після постійних втрат, вороги прорахували, хто перетворює їхніх стрільців на фарш, тож російські снайпери влаштували персонально на Вадима справжнє полювання. І зрештою сталося от що.
Одна з позицій підрозділу. От саме через такі дірки та отвори доводиться працювати нашим стрільцям
Цієї осені, в розпал запеклого бою, Вадим вчергове припав до кулемета. Черга, ще і ще, ворожа бійниця замовкла, кулемет уже розжарився від вогню, аж от Вадим зойкає і валиться додолу. Побратими підхопили Вадима на руки – хлопець обм’як, з-під каски цебенять яскраві струмки червоної крові. Ворожий снайпер поцілив хлопця просто у голову: куля з СВД прошила каску бійця і влучила у склепіння черепа. Коли хлопця оглянув медик, виявилось, що надія є – куля проорала шкіру до кістки, проте сама голова залишилася цілою. Гелікоптером Вадима якнайшвидше доправили до шпиталю Мечникова у Дніпрі. Хлопцеві гіршало: подальше обстеження показало внутрішньочерепний крововилив, який спричинив потужний удар кулі об кістку. Після складної операції, трепанації черепа та видалення гематоми справи пішли на краще.
Вадим до та після поранення
Вадим вижив. Хлопець пройшов курс реабілітації, одужав та перепочив. Після такої травми, з вогнепальним пораненням голови, Вадима звісно ж комісували з армійських лав за станом здоров’я. Думаєте, він погодився з таким рішенням і повернувся до мирного життя? Весь час, майже аж посьогодні, Вадим присвятив проходженню медичних комісій та поновленню в армійських лавах. Давалося це нелегко, після такої травми лікарі не поспішали давати добро. Інколи доходило навіть до лайки, Вадим вперто пробивав дорогу назад, до побратимів на фронт. І зрештою настирний і наполегливий хлопець переміг – десь з місяць тому він повернувся у одну з найгарячіших точок фронту.
Тепер же про справу.
Поки хлопець проходив реабілітацію, за власні заощадження він придбав собі нову іграшку. Це новий потужний нічний приціл, спеціальної посиленої конструкції саме для кулемета. Вадим має чітке розуміння того, що з таким прицілом він зможе працювати набагато точніше та ефективніше. Та є і маленьке «але» – коштів трохи не вистачило, тож спеціального кріплення для прицілу на кулемет він поки не купив. І тут, ми думаємо, ми зможемо допомогти, адже кріплення вартує не так і дорого. Тому просимо долучатись до спільної ініціативи – ваші внески на проект «Оперативне реагування» допоможуть нам купити і кріплення для прицілу, і інше важливе та необхідне спорядження для наших бійців.
Не варто думати, що якщо ми тут, у тилу, живемо у мирі та спокої, то й війна на Донбасі вже згасла сама по собі. Щодня і щоночі наші хлопці там, на фронті, стримують ворога та утримують цей хиткий мир ціною життя та здоров’я. І ми з вами просто мусимо їм допомагати.
