Друзі, не дуже хороші новини про Петра. People’s Project завжди стояв на засадах відкритості та прозорості, саме тому ми не будемо приховувати від вас жодні негаразди, які, звісно ж, інколи відбуваються у нашій роботі.
З такого ми починали. Це вже вичищений від зайвих та змертвілих тканин залишок стопи
Отже Петро: в рамках проекту «Біотех-реабілітація поранених» ми рятуємо ногу хлопчини від ампутації. У травні Петро наступив на міну, вибухом вирвало п’яткову кістку, порвало кістки стопи, а м’язи та шкіру перетворило на шмаття. У державних шпиталях варіантів не було, зеленого від болю та мордувань Петра були уже потягнули на операційний стіл, аби якнайшвидше відрізати ті жахливі рештки ноги.
Одна із перших операцій. Фото в профіль, з нього ви ясно побачите, скільки там тієї ноги залишилось
Cкажемо чесно: ми й самі спочатку вжахнулись, і ставимося до такого рішення з розумінням. Державна медицина просто не має методів, аби врятувати ногу, відновити надскладні пошкодження та повернути такій кінцівці функціональність. Ми б згодилися із лікарями, аби не були впевнені: лікарям проекту під силу повернути Петра до нормального життя.
А це – знімок перед останньою з пластичних операцій. Оцей увесь дефект і закрили шкірним клаптем
Вже з перших днів у рамках проекту за Петра взялась команда унікальних фахівців Володимира Оксимця. Хірург-ортопед вищої категорії, Володимир Михайлович склав ретельний план відновлення ноги: спочатку, у ході перших етапів, лікарі мусили закрити зяючі дірки у м’ясі та компенсувати страшні дефекти м’яких тканин. Вже потім, коли нога обросте живими хорошими м’язами, сполучними тканинами та шкірою, лікарі візьмуться за відновлення кісток – нова п’ятка, наприклад, саме зараз зростає у лабораторії. Та поки – черга за численними пластичними операціями.
До речі, ворушити скаліченою ногою Петро несподівано почав вже після перших операцій у проекті
Та днями, саме після останньої пластики, справи Петра пішли дещо на гірше. Причина тому лихо, яке трапилося уві сні: Петро неправильно вклав ногу у ліжку, пересаджений клапоть шкіри передавило і він втратив живлення. Звичайна здорова людина в такому випадку прокинулася б від того, що люто свербить відлежана нога, ми б поскакали, полаялися і, зрештою, розім’яли б затерплу кінцівку. Але для Петра, закутого у гіпсову лангету, це мало більш значні наслідки – фрагмент пересадженого клаптя почав відмирати. Подальші обстеження показали, що частину пересаджених тканин врятувати уже не вдасться, вони таки не прижилися і почали відторгатися.
Ще трохи мордувань. Втім, тепер мова про лікування, а не ампутацію
Втім, великого лиха, що перекреслило б все лікування та звело нанівець всі зусилля, в події нема – якщо чесно, з огляду на первинний стан ноги та обсяг подальших втручань, це можна вважати легкою скороминучою неприємністю. Саме зараз, у ці хвилини, поки ви читаєте ці рядки, Петро вчергове втрапив на операційний стіл. У ході коригувальної операції лікарі оглянуть ногу, видалять тканини, що не прижилися, і визначаться із подальшими діями – а можливо, і зроблять пластику наново, про це ми поки сказати не можемо. Про все зроблене ми розкажемо вам буквально за день-два, коли операція завершиться, Петрик трохи оклигає від оперативного втручання та наркозу, а лікарі розумітимуть повну картину.
Петро та керівник People’s Project Максим Рябоконь
Хочемо відзначити, що зовсім юний іще Петро видався нам вкрай розважливою та задумливою людиною. Петра не лякає перспектива тривалого та тяжкого лікування, яке розтягнеться не на один рік. Інший би махнув рукою, сказав – ааа, відріжте вже к бісу, чого оце мордуватись. Петро ж ні: хлопчина ретельно планує подальше життя, а також дуже відчутно допомагає нам збирати кошти на власне лікування. Лише днями він переказав на рахунки проекту «Біотех-реабілітація поранених» ще 40 000 гривень. Частину цих грошей виділила з місцевого бюджету громада малої батьківщини хлопця, селища Баранівка, частину зібрали друзі та знайомі. Вкотре нагадаємо, що й сам Петро не сидить без діла і заробляє на життя та лікування приватними уроками з математики – вчиться на радіофізичному факультеті університету Шевченка, тож знається на предметі відмінно.
Але вгадайте, скільки грошей на відновлення скаліченої ноги бійця виділила держава? Вірно – абсолютний та цілковитий нуль. Всі витрати за проектом лягають на наші із вами плечі – відновлювати бійців у рамках проекту «Біотех-реабілітація поранених» ми, волонтери People’s Project, можемо проводити виключно коштом ваших благодійних пожертв. Рахунків на Петра залишилося небагато: ми вже сплатили понад 700 тисяч гривень, та й лишилося вже відчутно менше. Скоро перекажемо ці 40 000, певно, буде додатковий рахунок від клініки за цю позачергову несподівану операцію. В цілому ж нам залишилося доплатити усього трохи більше 60 тисяч гривень. Саме тому ми вкотре звертаємося до вас по допомогу: друзі, треба закрити вже нарешті ті всі рахунки і сконцентруватися на потребах інших бійців. Адже Петро – далеко не останній поранений цієї війни, якому можемо допомогти виключно ми із вами.
