Текст: Сергій Сергійович
З перших днів, щойно People`s Project почав робити бліндажі і постачати їх на передову, ми з конструкторами завжди цікавимося відгуками про наші укриття. Перший бліндаж ми встановили на фронті вже три роки тому. З тих пір ми говорили і з самими військовими, і з військовими інженерами. Ми врахували досвід застосування у полях, і посьогодні уважно читаємо відгуки, поради та пропозиції. Ми виправили усі недоліки та помилки першого бліндажа, істотно покращили та вдосконалили конструкцію.
Та зрештою, у досконалості немає жодних меж. Прокоментувати конструкцію бліндажів та висловити свої міркування ми попросили компетентних фахівців. Першим згодився пан Андрій Кобзар, нині цивільний інженер, що працює у комунальних службах столиці. Крім всього, пан Андрій ще й ветеран АТО: за час служби він не лише брав участь у ряді гарячих бойових зіткнень, а і бачив, і сам розвалив немало ворожих бліндажів, адже служив спочатку у лавах Нацгвардії, а згодом увійшов до складу артилерійської бригади.
Пан Андрій Кобзар та Міністр оборони України Степан Полторак. Фото: особиста сторінка Facebook
«Народний бліндаж, як швидка та просторово-жорстка конструкція — це прекрасна річ, яка дозволяє якісно підвищити рівень сучасної польової фортифікації. По-перше, НБ дає можливість відійти від підручних конструкцій, зліплених з лайна та палок. Зазвичай їх ліплять з того, що є під рукою, і от якісні матеріали є далеко не завжди. А є ж іще і наукові нормативи щодо міцності та спротиву конструкцій під вогнем артилерії. І тут кожна помилка вартує людської крові. В ніч з 8 на 9 січня 2015 року я і сам, разом із побратимами, кинувся на допомогу сусідам — на позиції поруч, після обстрілу, завалило у бліндажі. Слід відзначити: сам снаряд “Граду” у бліндаж не поцілив, гупнув збоку. Та вибухом зсунуло перекриття цієї кволої конструкції — до того ж, зроблене з грубим порушенням, з центральною балкою, до якої наліпили коротких колод. Ціна такої помилки — два життя, хлопців просто задушило грунтом. Конструкція НБ враховує такі моменти і укріплена від зсувів». – Зауважив інженер.
Горішнє перекриття: шар перший
«По-друге, НБ цінний безкрайнім ресурсом для укріплення. Від снарядів конструкцію можна зміцнити будь-якими підручними матеріалами. НБ — буквально безцінна знахідка в умовах, коли укріплення треба звести майже блискавично. Жодної підрізки, підгонки, ніякої метушні. Навіть базова комплектація повністю вкопаного бліндажу забезпечує непоганий захист від малого калібру. А трішки повозитися, додатково укріпити — то вже і 122 міліметри не біда. А от якщо вже не полінуватися, постелити 7-8 зшитих шарів колод з пошаровим утрамбуванням грунтом середньої щільності, — то й більший калібр видається вже не таким страшним. У цілому, в наших реаліях, Народний бліндаж — дійсно, великий крок уперед». – Підсумував свою думку пан Андрій.
Додатково укріпити бліндаж від People’s Project можна будь-якими матеріалами
Оцінити переваги та недоліки конструкції панові Андрію допомагав вузькопрофільний фахівець, дослідник історичної фортифікації, автор численних наукових праць з дослідження фортифікаційного мистецтва пан Максим Ющенко. Науковець брав участь та й сам проводив численні експедиції укріпленими районами та лініями оборони в Україні та ближньому зарубіжжі. Під час війни дослідник укріплень служив мінометником — тому про бліндажі може розповісти із будь-якої точки зору.
Пан Максим Ющенко. Донеччина, 2015 рік. На задньому плані – котлован під майбутній бліндаж.
Фото з особистої сторінки Facebook
«Учитывая, что в исполнении военных инженеров в АТО под названием “блиндаж” я видел только ямы, накрытые бревнами в 2, максимум 3 наката и без обшивки стен, то “народный” превосходит их на порядок», – зазначив фахівець. Далі ж пан Максим нагадав очевидну істину: без додаткової підготовки та укріплення прямого влучання снаряду не витримає жодна навіть металева конструкція. Тому – «Напомню, что гарантированную защиту от 152мм фугасного снаряда дают 150см ЖЕЛЕЗОБЕТОНА из смеси цемента марки “600” и гранитного щебня. При этом весь слой 150см густо армирован сеткой из прутьев 10-12мм диаметром и уложен на сплошной ряд противооткола из двутавровых балок со вставленными между ними листами котельного железа толщиной 5мм. Или метров так 5-6 глинистого грунта. Ожидать такого же от одного ряда деревянных брусьев, даже стянутых арматурой, – глупо».
Майже готовий бліндаж, вид зсередини. На фото – керівник People’s Project Максим Рябоконь та командир підрозділу Морпіхів
«Сама по себе конструкция НБ в общем и целом нормальная – быстросборный блок с защитой на уровне легкого укрытия, т.е. против ударной волны, осколков, и т.п. до 82мм мины включительно. Но даже для этого надо поверх покрытия делать обсыпку толщиной в метр, чтобы тормозить ту же 82мм “каплю” и гасить ударную волну. Поверх же блока можно наращивать уже какую-угодно толщу из любых материалов, хоть заливать бетоном в три метра. А что и сколько – выдумывать не надо, есть таблицы, в которых все расписано. Даже если таких таблиц нет для современных боеприпасов, вполне подойдет любая таблица для Второй мировой – не слишком далеко ушли по мощности ВВ снаряды производства СССР и РФ от немецких снарядов Второй мировой. Естественно, дополнительный накат – это уже проблема не изготовителя НБ, а конечного пользователя», – завершив свою оцінку пан Максим.
Крім оцінок поточної конструкції, Андрій Кобзар та Максим Ющенко, що добре знаються на артилерійських обстрілах, військових втратах та методах захисту, дали і кілька порад — ряд із них стосуються поліпшення самої конструкції, даруйте, публікувати їх ми не будемо. Передамо їх конструкторам, волонтерській родині Кравзів, а вже вони врахують думку фахівців. А от пораду, яка може згодитися власне військовим, ми обов’язково наведемо: інженери порадили не сполучати бліндажі у Т-подібні конструкції. Фахівці кажуть: такий формат дещо ослаблює загальну міцність і безпеку конструкції. Якщо доведеться сполучати кілька бліндажів, краще ставити житлові блоки в ряд – зі спільним проходом і виходами у обох кінцях ряду. Це полегшить виготовлення спільного насипу і підвищить шанси бійців на виживання навіть у разі, якщо один із виходів завалить від надпотужного прямого попадання. Крім того, на кінцях такого ряду, мов ніжки літери П, інженери порадили облаштувати господарчі блоки – вони послужать певними буферами і вбережуть від осколків та ударної хвилі у разі близького вибуху.
Народження чергового бліндажу: саме цей вже стоїть десь на передньому краю фронту під Авдіївкою
В цілому ж, наші з експертами думки вчергове збіглись. Народний бліндаж – чудова основа для будь-яких подальших укріплень і вдосконалень. В умовах, коли наші підрозділи мусять просуватися вперед і облаштовувати усе нові й нові позиції, легкі збірні бліндажі, які зводяться за лічені години – це чудова можливість вберегтися від ворожих куль чи осколків. А вже як саме підвищити безпеку цієї базової конструкції – певні, подбає кожен із бійців та командирів. І навіть якщо мова колись зайде про створення власної Лінії Мажино, системи укріплень для десятиліть позиційної війни, – певні, і тут Народний бліндаж може послужити чудовою основою, яку можна буде укріплювати до безкінечності.
Віримо, що війна закінчиться нашою скорою перемогою. Та доки цього не сталося — ми будемо удосконалювати і зміцнювати бліндажі, які захищають життя наших бійців під ворожими обстрілами. До речі, вчергове допомогти могли б і ви: адже усі матеріали для виготовлення цих укриттів ми купуємо на ваші пожертви в рамках проекту “Польові бліндажі”! От саме зараз ми готуємо сплату авансу на виробництво чергових п’яти бліндажів, які відправимо під Маріуполь. Ваші пожертви, без перебільшень, будуть дуже доречними і дозволять захищати життя наших бійців. Тож долучайтеся до проекту!
