Він розповів, що одного разу, ще на початку війни, коли військові під час оголошеного перемир’я намагалися вивезти техніку з передової, їх атакували бойовики. “І тоді потрапили у засідку — в нашу машину вистрілили. Завдяки тому, що люки були відкриті, снаряд не розірвався усередині, а просто пробив БТР наскрізь”, – пояснює Козак.
В результаті між українською армією та терористами почався бій. Сергій тоді відчув, як сильно пече права нога, намагався не зважати і навіть не дивився вниз. Коли в нього закінчилися патрони, потягся за новими, і тоді побачив, що ліва нога відірвана.
“Вона висіла на клаптику шкіри. Пекла права, бо її посікло уламками, а відірвану — навіть не відчував. Ні, ніякого шоку не було. Я склав пошкоджену ногу в рюкзак і продовжив відстрілюватися. Поряд лежав наш водій Юра Весельский, йому теж відірвало ногу. Він намагався собі накласти джгута, та не вдалося. Тоді він у такому стані наклав джут мені. Юрі вже наклали ті, хто був поряд”, – розповів Козак.
Незважаючи на все, лікарі пришили герою ногу назад, однак він не відступив навіть після цього та все одно повернувся на фронт через півтора роки після травми. Наприкінці 2016 року у Сергія закінчився контракт і він повернувся до мирного життя, однак каже, що за потреби повернеться до зони АТО.
Тим часом, допомогти нашим хлопцям, які посьогодні тримають оборону у найгарячішій точці фронту, можете й ви. Ваші пожертви у рамках проекту “Оперативне реагування” дають нам можливість купувати для хлопців найнеобхідніше обладнання та спорядження, аби і дали намертво тримати оборону та тіснити ворога. Долучайтеся до участі у проекті – допомагайте нашим військовим!
