Дякуємо!
Допоможи нам швидше закрити збір, розкажи друзям та долучай їх
та завантажуй в instagram з посиланням на збір
Разом ми велечезна сила!
Весь світ у цілому, та вже й Україну,...
Весь світ у цілому, та вже й Україну, охопило нове лихо. Новітня вірусна інфекція, яка викликає загрозливі наслідки для здоров’я та життя, змушує офіційні інстанції вдаватися до максимальних обмежувальних заходів, щоб припинити поширення хвороби. Світовий досвід показує: саме високий ступінь ізоляції допомагає зменшити поширення інфекції, і, якщо не вберегтися самим, то хоча б уберегти від поширення вірусу найвразливіших – наших старших та людей з ослабленим імунітетом у цілому, для яких новий вірус складає найбільшу загрозу.
Що ж, ми розважливо закликаємо всіх дотримуватися рекомендацій ВООЗ (даруйте, україномовної версії в них немає) та органів місцевої влади, але перш за все – міркувань здорового глузду. Це мало кому до вподоби, та зараз і справді варто максимально утриматися від персональних контактів з іншими людьми, поменше виходити з дому, а також подбати про особисту безпеку: якнайчастіше мити руки, якнайменше сунути їх до обличчя, а також не соромитись медичних масок (якщо вдасться їх десь знайти), медичних рукавичок і різноманітних засобів для дезинфекції.
Втім, значна кількість цих рекомендацій стосується існування у мирному соціумі. Ми ж мусимо не забувати, що вже сьомий рік вся Україна долає й іншу інфекцію. Зараза «русскаго міра» тяжко інфікувала український Крим та частини Донбасу. Від подальшого ж розповзання цієї бацили та знищення України нас рятує один гарантований дієвий засіб: українська Армія.
Що ж, на період вимушеної соціальної ізоляції ми пропонуємо вам озирнутися назад і оцінити обсяги роботи, яку нам з вами вдалося зробити за останній час. Адже тільки спільними з вами силами ми продовжуємо робити те головне, що варто робити у всі часи: допомагати нашим військовим. Отже, миймо руки і візьмемося до перших весняних підсумків. Плідним та активним ці кілька місяців були для проекту
Ми знову забрали, обслугували та передали до чергового бойового підрозділу незвичайне, мов із кіно. Мова про дистанційно керовану кулеметну турель, яка дозволяє оператору точно та влучно нищити ворога з безпечного укриття, не наражаючись на зайву небезпеку. Свого часу вона якнайкраще показала себе у кількох гарячих точках, впевнені, так же чудово послугує нашим захисникам і у майбутньому. Звісно ж, це потребувало певних витрат.
Знову допомогли бойовим медикам: трохи раніше ми купували для парамедиків цього підрозділу три медичних рюкзаки з купою різноманітного спорядження для порятунку життя. Зараз же ми докупили для них ще два медичних симулятора, аби тренуватися спиняти критичні кровотечі та обробляти загрозливі рани. Хай краще на шматку пластика, аніж на живих людях.
Окремо, вже не вперше, допомогли іншому підрозділу бойових парамедиків. Сьогодні говоримо про це відкрито: це окремий загін у складі регіонального підрозділу ЦСО СБУ «А», цебто «Альфи». Трохи раніше ми купували для них саме такі ж медичні симулятори, і хлопці щиро дякують за цю передачу. Відео з подякою не покажемо: занадто вже натуралістично там чвиркає штучна кров та лається молодий парамедик. Та знайте, передача й справді пішла на користь.
Цього ж разу ми закупили для них портативний дефібрилятор та інші корисні специфічні приладдя, що рятуватимуть життя поранених у бою. Відзначимо, що підрозділ і сам бере активну участь у бойових операціях по обидва боки фронту, а крім того, за можливості, медик-альфівець курсує Україною та навчає колег-парамедиків інших підрозділів Армії та Спецслужб. Тож і життя це спорядження рятуватиме, і інших навчити допоможе.
Знову узялися допомагати нашим старим друзям, славетній десантній бригаді, яка вже не вперше виходить на бойові позиції на фронті. Свого часу допомогли їм модернізувати та розширити можливості «Кропиви» – системи для координації дій між вояками, штабом та артилеристами. Цебто якщо починається ворожий обстріл та виникає небезпека – бійці бригади можуть оперативно запросити влучний удар артилерії у відповідь. Зараз ведемо збір коштів і на те, аби дообладнати мобільними планшетами з «Кропивою» ще й підрозділи розвідки – так, аби розвідники могли скласти карту та позначити як майбутні цілі усі позиції терористів.
Частково допомогли зв’язківцям, а також бійцям бригади з системою відеоспостереження, хоча справу і не завершено, і збір коштів триває. Штука корисна і помічна, замість розсилати десятки бійців цілодобово сидіти у «секретах» та спостережних пунктах, один оператор пильнує усі гарячі точки ділянки на моніторі у штабі. А як це працює у випадку бойових зіткнень (особливо у співпарці з артилерією), – ми покажемо вам дещо згодом, саме готуємо матеріал.
Допомагаємо конкретним окремим артилерійським підрозділам, бо ж вони не лише обслуговують запити інших військових, а й самостійно ведуть свою нищівну для ворога роботу за кожного загострення. Продовжуємо збирати кошти на модернізацію систем контрбатарейної боротьби. Те, що вони у нас є, не секрет, але деталей, даруйте, не буде, скажемо лише так: ці елементи дадуть можливість ще швидше засікати вогневу активність ворога та ще швидше гомонити всіх провокаторів влучним вогнем. Це – зекономлені секунди та хвилини, це – мінус кілька ворожих снарядів у наш бік, це – убережені життя наших бійців.
Крім того, до прохань долучився і загін бригади, який займається аеророзвідкою. Хлопці резонно зазначили, що за роки роботи штат техніки дещо випрацював свій ресурс. Зараз треба закупити для них три нових акумулятори для безпілотника. А ще не завадить і сам новий безпілотник. Зважаючи на те, що аеророзвідка – це очі усієї бригади, збір коштів на ці потреби є першочерговою необхідністю.
Отже це стосовно проекту «Оперативне реагування». Загальний звіт за проектом, що оновлюється у режимі онлайн, ви можете знайти за посиланням. Як бачите, багато зроблено, багато ще належить зробити. Актуальними залишаються потреби аеророзвідників, розвідників та артилеристів. Тож просимо вас долучатись. Тепер же стосовно проекту
В рамках проекту ми, як і раніше, акумулюємо резерв коштів та витрачаємо його на найкраще спорядження для бойових снайперів українського війська. Війна триває, російські снайпери раз-по-раз заїжджають на тимчасово окуповані території Донбасу, прикриваються мирним людом та полюють на наших бійців. Саме тому бойові групи наших армійських підрозділів, спецпідрозділів ССО та спецслужб постійно працюють на передньому краї та ведуть активну контрснайперську боротьбу. Саме тому й ми докладаємо всіх зусиль, аби працювали вони найкращим спорядженням.
Під новий рік екіпірували оптикою кулеметника одного такого снайперського загону. Хлопці працюють «на живця»: кулеметник, як головна ціль снайпера, «завсічує» себе та стягує на себе всю активність ворога. Наші ж хлопці тим часом ворожих снайперів вистежують та одразу ж елімінують. Саме для того, аби й кулеметник надарма не ризикував, а міг і сам вкласти у ворога влучну чергу-другу, купили йому цей комплект.
Закупили комплект потужної, неймовірно красивої оптики та відповідних обвісів для бойового снайпера Спецслужб, що працює з великокаліберною далекобійною гвинтівкою. Нещодавно писав нам: поки пристрілює та опановує нове спорядження на стрільбищі, та незабаром застосує й в бою. Щиро дякує кожному, хто долучився, до речі.
Доки облікували акти, згадали про ще один прилад, який незаслужено обійшли увагою: це потужний тепловізійний приціл, який закупили та передали ще наприкінці минулого літа. Він пішов до бойового підрозділу, навзамін старому, який відвоював своє і просто розсипався від років роботи на фронті. Хлопці – один з легендарних контрснайперських підрозділів цієї війни, тож і допомогти їм вважаємо за велику честь.
Допомогли двом специфічним підрозділам: бойовим загонам Сил спеціальних операцій та «Альфи». Першим передали снайперські таймер та хронограф, другим закупили систему для стендових тренувань зі зброєю. Це не для роботи на фронті, це радше для тренувань у тирі, відточувати навички роботи зі зброю. Штуки й справді корисні.
Список потреб повністю не закрито і тут: хлопці, яким передавали оптику для кулемета, просять про спеціальну оптичну насадку, яка дозволить працювати на великих дистанціях потужним калібром, тому збір коштів триває. А про такий же комплект оптики просять і інші снайперські підрозділи, тож потреба актуальна до збору. Тож просимо вас не полишити ці потреби без уваги. Доки ж ви читаєте звіти, розглядаєте симпатичну зелену кнопку і обираєте суму, щоб посильно допомогти снайперам, ми розповімо вам про наш наступний проект, де, хоч і немає переможних новин, та триває постійна копітка робота:
Наразі всі зусилля проекту сконцентровано на допомозі у діяльності новоствореної Водолазної школи ВМС ЗС України. Про це та інші деталі роботи ми докладно говорили у великому інтерв’ю з Костянтином та Максимом, співзасновниками усього проекту. Зараз хлопці регулярно курсують Україною та беруть активну участь у діяльності Школи та навчанні вже третього потоку курсантів. Чи варто говорити, що значну частину цих витрат вони закривають власним особистим коштом.
Крім того, вирішують вони й оперативні питання матеріального забезпечення водолазів, ми ж посильно збираємо кошти та допомагаємо їм у закупівлі необхідного. Дещо поглядаємо у майбутнє, з надією оголосити окремий збір на ремонт військового корабля: його передали до підрозділу ССО меценати, от тільки судно потребує ремонту, що не передбачено бюджетом. Матеріали та інше вже закупили волонтерським коштом, та треба гроші ще й на сам ремонт.
Чи варто казати, наскільки це полегшить долю бойових водолазів-спецпризначенців: не подавати численні запити на те, аби ВМС виділили окреме судно під ту чи іншу операцію, а повноправно користуватися власним спеціальним кораблем! Тож потреби, хоч і не такі гучні, є – вони актуальні, і ми просимо вашої участі.
Будемо максимально відвертими. Це той проект, де вже давно не було новин, хоча робота й триває. Певно, ви помітили, що нових пацієнтів до проекту ми більше не запрошуємо. Натомість ми шукаємо шляхи до того, аби долікувати останніх з найтяжчих учасників проекту – в декого із поранених лікування пішло не за планом, ще в декого виникли ускладнення, які потребують подальших медичних зусиль, про це ми докладно розповімо дещо згодом. Що ж, як не сумно про це говорити, та й це, з огляду на майже сотню успішно пролікованих бійців, – очікувано.
Медицина наука непевна, і гарантувати точного успіху заздалегідь не може ніхто у здоровому глузді. На певному етапі лікування цих найскладніших пацієнтів вперлося в межі технологічних можливостей клініки, яка виступала медичним партнером проекту. Тож тепер ми, хоч і виступали раніше виключно фінансовим гарантом лікування, узяли на себе відповідальність за найскладніших пацієнтів, опрацьовуємо різні варіанти та шукаємо можливості допомогти пораненим бійцям і іншими шляхами, паралельно акумулюючи кошти на подальше їх лікування. Варіанти є, допомогти стримано обіцяють найкращі з вузькоспецифічних медичних фахівців, от тілький вимушений карантин дещо сповільнює весь процес: та зрештою, хлопців у біді ми не покинемо.
Оглянемо й інші відкриті наші проекти. Мусимо із сумом констатувати, що загальна ситуація останнього часу істотно вплинула та загальмувала всі соціальні ініціативи, зокрема спрямовані на закупівлю медичного обладнання для цивільних лікарень. Істотно сповільнився збір за проектом «Відділення останньої надії», в рамках якого ми планували закупити спеціальний медичний прилад для Інституту травматології та ортопедії. Знизилися надходження за проектом «Операція «Опік», де треба оплатити комплект рятівного обладнання для опікового відділення лікарні в Черкасах. Геть спинився збір за проектом «А», де ми збираємо кошти на користь дітей з аутизмом. А потреби ж, які мусили вирішити ці проекти, нікуди не зникли! Саме зараз ми активно продумуємо варіанти, як максимально оперативно розв’язати всі ці питання, які потребують якнайшвидшого вирішення. Адже мова про справи, що напряму рятують та впливають на долі та життя людей, що гостро потребують допомоги. Дуже просимо вас згадати про всіх тих стражденних, кому без нашої з вами участі не обійтись.
В підсумку ж, у ці складні часи ми дружньо закликаємо вас до обережності та розуміння базових простих істин. Всі інфекції, хоч фактичні, хоч метафоричні, мало залежать від настрою чи уподобань кожного з нас. Всі ми у чомусь різні, та всі ми живемо поруч, в нашій спільній країні. Тож замість приводів до розбрату, шукаймо точки дотику і гуртуймося. Бережімося хвороб та негараздів, але підставляймо дружнє плече за потреби. Пильнуймо здоровий глузд, тверезу голову і уникаймо будь-яких можливих маніпуляцій – щоб ніхто, за ширмою паніки, сварок чи провокацій, не вчинив нам, тихо і непомітно, якогось підлого лиха. А головне – допомагаймо нашій Армії та одне одному. Попри все інше, війна триває, Україна у нас одна, і ми мусимо боронити її спільно – кожен по власним силам.
Тримайтеся.
Вдячні вам!
