Днями Міністерство оборони відзначило пам’ятними знаками волонтерів. Так-так, саме
Днями Міністерство оборони відзначило пам’ятними знаками волонтерів. Так-так, саме волонтерів – тих людей, які віддають сили та час на те, аби зміцнити і покращити українську Армію. Почесні відомчі відзнаки до Дня волонтера отримали практично півтисячі людей. Та головне, що військове відомство відзначило і волонтерів «People’s Project».
Колись нам дорікали тим, що один із наших співзасновників Давид Арахамія був очільником Ради Волонтерів при Міністерстві оборони. Тож, за думкою цих скептиків, волонтери «Народного проекту» мали б бути обвішані нагородами та іменною зброєю. Та ми ніколи не використовували якісь підпільні потаємні зв’язки, аби намалювати чергову зірочку на фюзеляжі. Знаєте, легше всього показати реальні справи, а не якісь вигадані заслуги. З перших уст – керівник «People’s Project» Максим Рябоконь
І от, нарешті, наші заслуги щиро оцінили – чесно, по суті, без жодного лоббі чи підкилимних інтриг. До речі, таку нагороду отримав і сам Давид. Та не будемо багатослівними – фото тут розкажуть більше, аніж слова.
Особисто Міністр відзначив обмежене коло волонтерів.
Одним із них став співзасновник «Народного проекту» Давид Арахамія
Звісно ж, керівник «Народного проекту» Максим Рябоконь.
За медалями не женеться, та кожну із них заслужив.
Золоті руки «Народного проекту» – В’ячеслав Романенко. Днями пропадаючи у автомайстернях, він повертає до життя військову техніку у рамках проектів «ЗІП» та «ЗІП-2»
А це Максим Станіславський. На більшості фото з війни ви бачите БТРи, обварені гратчатими екранами, що оберігають від зарядів гранатомету. Ці екрани та багато інших корисних речей для Армії розробив цей симпатичний чоловік.
Майор запасу Ігор Куцар – один із волонтерів «Народного проекту», який у числі перших кинувся допомагати Армії і, зокрема, саме Морській піхоті.
Аж два покоління Кравзів: старший Роман та молодший Андрій. Зусиллями цих чоловіків тисячі бійців на передовій живуть у затишних, комфортних та безпечних бліндажах.
За Максимом сором’язливо ховається Олександра Зінченко.
Левова частка адміністративних дрібничок – справа її рук
Абсолютно об’єктивним буде сказати, що ці відзнаки вручили значною мірою і вам – кожному із наших співгромадян, хто бачить українську Державу сильною, Армію непереможною, а саму Україну – вільною та незалежною; кожному, хто словом, ділом чи гривнею допомагає нам у спільній справі. Дякуємо вам за довіру та допомогу – разом ми робимо чудову справу!