Герої рвуться вилікуватись і завершити незакінчену справу

Вони ледь вижили в цій жахливій війні, отримали страшні поранення, їм обом загрожувала ампутація кінцівок. Попри те, ноги їм зберегли ваші кошти й лікарі клініки Ilaya.

Володимир Господинчик . Не звичайний хлопець – з 2001 року кадровий офіцер української армії, з часів війни – боєць 30-тої ОМБр. Володимир цього тижня пройшов основний етап лікування і тепер відновлюється вдома. Історію страшного бою, в якому не було переможців ви маєте почути від нього особисто:

Статус Учасника Бойових Дій Володимир вже отримав, з тим в його бригаді проблем нема. Все, як завжди, залежить від керівництва, можна сказати, що Володимирові пощастило. Найважчі операції позаду, фізичний стан бійця оперативно відновлюється. Попри те, моральних сил боротись з несправедливістю стає все менш:

Що зараз для Вас найболючіше?

Да щось різко всі забули про майдан, про небесну сотню… Кому не понятно, що риба гніє з голови? Чого ж її чистити-то з хвоста постійно? Надія вже тухне, коли дивишся новини і що робить Верховна Рада … А хлопці продовжують гинути.  Пацанов жалко, ми зараз маємо можливість сміятись і говорити. А найкращих з нас війна забрала.

фото

Все, що Володимир зараз пропускає, лежачі в клініці, обіцяє надолужити. Після виписки збирається повернутись в армію. Це його життя й іншої роботи, ніж захищати нас з вами, він не знає. Шкодує тільки, не дуже ця робота йому вдячна.

З бідою країна й армія залишила бійця сам-на-сам. Володимир скаржиться на ставлення державного апарату доволі стримано, але як результат – лікують бійця кошти небайдужих людей:

“Попав в військовий госпіталь, тебе зашили, залатали, з тебе не тече – йди, служи! А далі що? Чому я сам маю шукати собі лікарню, сам піклуватись про себе? Десь шукати ті гроші … Добре, волонтери допомагають. Без них взагалі б пропали.”

Сусід Володимира по палаті – Кирилюк Олександр, боєць 79 ОАЕМБр. Отримав важку мінна-вибухову травму біля Ізварино. Він також йде вже на поправку і чітко розуміє – його одужання цілком на волонтерських плечах.

Свіжі звернення обох бійців і подяки до всіх небайдужих ви можете побачити на власні очі:

Тож, доки хлопці відновлюються після оперцій, ми не забуваємо підтримувати проект Біотех-реабілітація поранених. Війна рано, чи пізно закінчиться, а черга поранених бійців триватиме ще дуже довго.