До клініки знову прибув молодий доброволець Віталій, якому у рамках проекту “Біотех-реабілітація поранених” ми з вами відновлюємо тяжко скалічену ногу. Ми скористалися нагодою і провідали хлопчину, доки хірурги не забрали його на чергову з операцій, запланованих на найближчі дні.
Скажемо просто: хоча Віталія і вбрано у геть незручний гіпсовий корсет, завдяки якому і зростаються кістки ноги, втім, хлопець виглядає значно живішим, рум’янішим та здоровішим, аніж раніше. Віталій активний та привітний, хоча, як і завжди, трішки соромиться уваги. Історія його тяжка, цікава та героїчна.
З початком війни Віталій вагався недовго: влітку 2014-го він пішов на фронт як доброволець. У складі батальйону «Шахтарськ» хлопець активно захищав країну, аж доки під час Іловайського пекла не отримав поранення і не втрапив до шпиталю. На щастя, вже за місяць Віталій став на ноги і повернувся до бойових побратимів. У березні Віталій долучився до батальйону ОУН, де воював уже під Пісками. 8 квітня Віталій отримав друге поранення, осколок пошкодив спину. Та цей сталевий юнак пробув у руках лікарів усього ніч. Завтра, 13 квітня, виповнюється 4 роки з дня третього, найтяжчого поранення Віталія. Тоді його група, під час бойового виходу, вступила у жорсткий бій з ворогом, де куля поцілила Віталія в ногу, а око пошкодило осколком.
Тоді ж терористи полонили хлопця і, хоча і надали йому першу допомогу, та час для фахового лікування таких тяжких травм було втрачено. Коли хлопець за кілька місяців таки втрапив на територію вільної України по обміну, виявилось: ворожа куля тяжко скалічила ногу і фактично відірвала суглобну голівку стегнової кістки. За час у лікарні терористів, рану вразив тяжкий остеомієліт: інфекція зруйнувала значну частину кістки у зоні поранення.
Певний час Віталій провів у військових шпиталях, там стан хлопця стабілізували, узялися за лікування ноги, та успіхів так і не досягли. Інфекцію лікарі не здолали, тож вражена бактеріями кістка, хоч і скріплена металевим штифтом, зростатися не поспішала. А далі що? Ампутація? Милиці та довічне каліцтво?
Вже сам Віталій каже: у рамках «Біотеху», у клініці осередки палаючого остеомієліту збороли практично одразу. У ході перших етапів лікування юнакові здолали усі інфекції та вивели ногу у фізіологічне положення: за час після поранення її сильно викрутило та вкоротило. Із часом лікарі підготували та трансплантували у зону ураження кістковий матрикс, заселений власними клітинами самого Віталія.
На жаль, із часом виникли тяжкі ускладнення: у кістці прокинувся осередок «сплячої» інфекції, тож трансплантат не прижився і його довелося видалити. Та й тягнути ногу у довжину природним чином тоді вирішили не ризикувати. Певного успіху вдалося досягнути лише у ході подальшого лікування, яке завершилось от лише нещодавно. Кістка, яка не зросталася кілька років, таки зрослася докупи. От тільки її природну довжину поки що так відновити і не вдалось.
Насьогодні, коли організм Віталія відпочив та відновився від виснажливих наслідків поранень та операцій, лікарі планують відновити ногу Віталія вже традиційними методами. Для цього зрощену кістку контрольовано розсічуть, ногу знову вберуть у масивний апарат Ілізарова, що триматиме її купи, і будуть потроху, поступово зрощувати та витягувати кістку у довжину. Це – як мінімум, ще півроку у залізяччі.
А ще – додаткові витрати за медичні послуги, які ми, волонтери People’s Project, вже який рік оплачуємо коштом вашої допомоги. Тож тут ми просто змушені вчергове звернутися до вас із проханням по допомогу. Нога Віталія наче і ціла, проте ж користуватися нею ще не можна, у довжину не вистачає шести сантиметрів.
Друзі, долучайтеся, підтримайте цього мужнього юнака гривнею, просимо вас уклінно. Не можемо ж ми невдячно полишити нашого молодого захисника сам на сам із бідою. Нагадуємо, що, згідно договору з клінікою, саме наш фонд сплачує лікування поранених бійців. Отже, пожертви ми збираємо не на банківські карти, а виключно на рахунок фонду People’s Project. Дуже вдячні усім небайдужим!