Приїхав – і одразу додому! Ми планували провідати у клініці десантника Дмитра, і ледь встигли застати його на місці. «Дивіться, я зовсім адекватний – від наркозу відійшов. І перев’язку є кому зробити, то чого я тут лежатиму?» – вмовляє чоловік лікаря Володимира Михайловича. Хірург дивиться на руку, дає кілька настанов щодо реабілітації, та й відпускає з богом.
Лікарі зробили усе заплановане: зняли металеву конструкцію, яка тримала купи кістки руки. Далі – справа за Дмитром. Вдома він має розробляти руку: помалу, в басейні або теплій ванні, виконувати вправи, щоб м’язи почали працювати як їм і належить.
Ось так виглядала рука Дмитра після першої операції
Тепер же – він і сам може показати, наскільки все краще!
Нехай поки що рука Дмитра не надто рухлива, але ж потрапив він до «Біотеху» із взагалі нерухомою кінцівкою! Обіцяємо зовсім скоро показати вам відео із першими непевними рухами одразу після демонтажу апарату Ілізарова. Трохи часу, майстерність лікарів та десантницька наполегливість Дмитра – і, певні, він знову осідлає велосипед та продовжить жити повноцінним життям.
На жаль, такі прості речі як, наприклад, повернутися після війни до улюбленої справи – недоступні для більшості важко поранених бійців. І справа не в психологічній неготовності «перелаштуватися» на мирний лад, ні. Інколи це важко з чисто фізіологічних причин. На щастя, ми маємо змогу ці причини усунути. В проекті «Біотех-реабілітація поранених» ми вирощуємо кістки з власних стовбурових клітин бійців, рятуємо від ампутацій та ставимо їх на ноги у буквальному сенсі. Це було б неможливим, якби не ваша, друзі, підтримка. Дякуємо вам і закликаємо не спинятися, адже на сьогодні ще четверо бійців потребують фінансової допомоги на лікування, і близько десятка – очікують на початок лікування.