Друзі, у «Біотесі» новий боєць. Це Володимир, йому трохи за 40, він простий хороший чолов’яга з Черкащини. Володимир страждає на гостру нестабільність колінного суглоба: це значить, що головні кістки ноги майже не скріплено у коліні, тому вони хитаються туди-сюди, механічно руйнуються та спричиняють бідоласі постійний біль. Максимум, що може Володимир – ледь кульгати з милицею. Ну хіба це життя? Цікаве про Володимира ми розкажемо наприкінці, поки що ж докладно опишемо вам, що саме трапилося із чоловіком і як лікарі кинули його напризволяще.
Причина негараздів Володимира полягає у тому, що хрестоподібні зв’язки суглоба порвалися під навантаженням і більше не можуть фіксувати кістки у правильному положенні. Цю травму Володимир отримав у зоні АТО: чоловік служив у артилерійському батальйоні, обслуговував та охороняв великокаліберні самохідні гармати. Під постійними обстрілами з боку ворога чоловік, звісно, мусив постійно навантажувати ногу – то у окоп скочити, то щось тяжке підтягнути, і все це з власною амуніцією на плечах. От коліно й не витримало: одного березневого дня, під час чергового несподіваного обстрілу, Володимир невдало шарпнувся, викрутив ногу і змучився від гострого болю: зв’язки не витримали і розірвалися остаточно.
Ось так нині виглядає колінний суглоб Володимира. Ваду у положенні кісток побачить хіба фахівець
У шпиталі одразу ж почалася справжня дивина. Чоловіка обстежили, на коліні знайшли металеву пластину: зо п’ять років тому Володимир втрапив у аварію, розбиту кістку закріпили залізом. Саме це і дало лікарям можливість провернути хитру штуку: пластину зняли, ногу зашили, а далі – роби що хочеш, до подальшої військової служби придатний у повній мірі. А воно ж так і болить. Зрештою, Володимиру порадили зробити подальші операції та обстеження за власний кошт – діагноз виписали на основі старої травми, а про розірвані зв’язки навіть не згадали.
Помітити зламаний гвинт може кожен. Ні, причина болю не він, проте лікуватися далі гвинт заважає
Вже у подальшому Володимир мусив проходити обстеження власним коштом. Виявилося, що під час операції лікарі зламали один зі старих фіксувальних гвинтів. Саме через це провести повне обстеження на МРТ та визначити обсяг робіт було практично неможливо. Врятувала майстерність Володимира Оксимця, який уважно оглянув нового пацієнта: обмежена інформація з КТ та практичний досвід підказали Володимиру Михайловичу, що справа саме у порваних зв’язках. Саме це і дозволило визначити приблизний план подальшого лікування Володимира.
Насьогодні Володимиру досить легко допомогти: він не перший боєць із подібною травмою в рамках проекту «Біотех-реабілітація поранених». Перш за все лікарі планують видалити той клятий уламок гвинта та повноцінно обстежити місце травми. Згодом хірурги відновлять порвані тканини зв’язок у фізіологічному їх положенні. Потім – реабілітація, спостереження та огляди, можливо, буде потрібна додаткова корекція роботи суглоба. Весь цей комплекс заходів дозволить Володимиру досить швидко повернутися до нормального життя – шанси на відновлення у нього просто чудові.
Володимир не людина мільйонних статків, не виступає на трибунах та не говорить красивих слів з телеекранів. Він звичайний хороший чоловік з села, працює на землі і утримує велетенську просто-таки родину: з дружиною мають шістьох своїх дітей, а ще двох всиновили по смерті брата дружини. Мав повне право відмовитися від служби, проте рушив на війну без жодних вагань. Більше того – навіть після демобілізації Володимир планував лишитися на контракті до самої перемоги.
Мирослава у санаторії під час реабілітації. Ця прекрасна дівчина має просто велетенське добре серце
Не останню роль у житті Володимира відіграла чудова дівчинка на ім’я Мирослава. Вона і сама проходить лікування у клініці ilaya, все життя дівчина долає наслідки тяжкої хвороби і от лише нещодавно зробила свої перші кроки. Попри власні проблеми, Мирослава щиро перейнялася долею Володимира: ще до того, як він долучився до Біотеху, Мирослава узялася збирати кошти на його відновлення. Зібрані гроші, а це досить значна сума, Мирослава уже переказала на рахунки проекту, щойно ми оплатили перший курс лікування. Втім, повну суму ми ще не зібрали, тому вчергове змушені просити вас про допомогу. Бачите ж, держава своє слово сказала, допомоги чекати зась, тож поставити бійця на ноги і повернути до нормального життя чомусь можемо тільки ми з вами. Тримаймося разом, друзі, не полишаймо своїх у біді – бо інакше усім нашим патріотичним закликам та натхненним розмовам ціна навіть не гріш. Долучайтеся до участі в проекті «Біотех-реабілітація поранених»: ваші благодійні внески – дуже відчутна допомога нашим пораненим захисникам.
