Друзі, тримаємо кулаки – у п’ятницю Володимиру проводять вже другу операцію в рамках проекту «Біотех-реабілітація поранених». Це тільки так видається, мовляв, операція підготовча, тільки готуються до основного лікування, тож наче нічого серйозного. Насправді ж хірургічне втручання масштабне й серйозне. Тільки от нещодавно, у ході першої операції, у Володимира відібрали біоматеріали для подальшої роботи з клітинними культурами. Крім того, рештки кісток перебрали, вивели у фізіологічне положення та підготували до подальшого лікування. У ході вже другої операції зону дефекту заповнять спейсером – спеціальним медичним цементом, що дозволить утримувати фізіологічну форму руки, убереже кістки та дасть тканинам трохи загоїтися та перепочити перед вживленням клітинних матеріалів.
Загальна ж ситуація залишає молитися про краще. Травма Володимира, бійця 25 ОПДБр, досить страшна – у передпліччі фактично відсутні кістки. Поранення чоловік дістав у березні, у Зайцевому – зовсім поруч жахнула ворожа мінометна міна. Чоловік тільки й встиг, що закритися рукою – от її і посікло. Осколки поцілили у обличчя, вирвали шмаття кісток із руки, лишилось хіба потроху біля суглобів. Звісно ж, державна медицина такого не відновить – хіба ампутувати.
Ампутувати, поки є хоч найменша можливість відновитись, було б вкрай нерозважливо – Володимир прагне використати навіть найменший шанс. Чоловік встиг попрацювати і вчителем, і водієм (звідси і позивний «Таксист»), і навіть хореографом. Тільки уявіть, людині стількох талантів, палкої любові до життя, дітей та родини, лишитися без руки! Володимир чітко певен – після одужання він ще станцює гопака.
Саме тому уся надія на проект «Біотех-реабілітація поранених» та клітинні технології. Поки що в Україні лікування таких страшних травм за допомогою клітин практикують виключно тут, у клініці ilaya. І не тому, що власники клініки глитаї і зубами тримаються за власні розробки – просто державній медицині і досі простіше повідрізати і відпустити каліками, аніж впроваджувати та розвивати нові технології і відновлювати тяжкопоранених бійців. Тому уся надія на проект – лікарі планують виростити наново відсутні фрагменти кісток, вживити їх у зони дефекту та приживити за допомогою власних клітин пацієнта. Практика показує: таке лікування ефективне, дієве і дозволяє відновлювати поранених бійців, до того ж, значно дешевше, ніж обійдеться ампутація, протезування та подальші пожиттєві видатки на утримання інваліда.
Звісно ж, і про сумне. Надія на те, що держава хоча б частково візьме участь у фінансуванні лікування бійців, тане на очах. Йдіть, воюйте, а поранять – лікуйтесь як хочте. Десь така нині позиція очільників Мінохорони здоров’я. Саме тому відновлювати поранених вояків усі ми можемо лише спільним коштом, коштом благодійних пожертв. От саме з цією метою і створено проект «Біотех-реабілітація поранених» – ваші благодійні внески на рахунок проекту акумулюються, і, щойно настане момент оплати за лікування, одразу ж ідуть на потреби бійців. За Володимира третину вже заплатили – втім, попереду ще нові рахунки. Спільними з вами силами та завдяки біотехнологіям клініки ми вже відновили кількадесят поранених захисників, на яких махнула рукою державна медицина. Можемо вилікувати і ще – тому й просимо вас про допомогу. Друзі, ми ж не можемо кинути наших поранених напризволяще, це ж зовсім було б не по-людськи. Давайте знову трішки постараємось?