Сподіваємося, останню – днями фахівці проекту «Біотех-реабілітація поранених» провели позапланову операцію в рамках лікування бійця 30 ОМБр Андрія. Вже два роки чоловік страждає від поранення, яке отримав у тяжкому бою, під Савур-могилою ногу розбило ворожим осколком. Півтора роки Андрій скакав на милицях, вбраний у апарат Ілізарова. Та попри всі зусилля лікарів та численні операції, кістка так і не зросталась, більше того, почався остеомієліт. Надія на зцілення потроху згасала. Ще б трохи, і ось вони – ампутація, протез та довічне каліцтво. На щастя, чоловік встиг долучитися до «Біотеху», де йому одразу ж надали кваліфіковану допомогу.
Нинішня операція має на меті трохи виправити вісь ноги – гомілку дещо «повело», поки клітинні технології зрощували тяжко потрощену кістку. З огляду на масштаб первинного ушкодження, це абсолютно нормально – вирівняють у ході додаткового етапу лікування. Певний час пан Андрій проведе закутим в той самий апарат Ілізарова, та тепер, після звільнення, діапазон рухів ноги мусить значно розширитись.
Тепер же про менш приємний аспект. Лікування тяжкопоранених бійців із застосуванням клітинних технологій коштує грошей. Конкретно випадок Андрія вартує понад чотириста тисяч гривень. Триста п’ятдесят ми вже заплатили, лишилось ще близько шістдесяти. Держава таке лікування не фінансує і не збирається, практика показує, що на таких тяжкопоранених бійцях практично поставили хрест. Страшний протез, виготовлений ще за радянськими технологіями, – максимум, на який вони можуть розраховувати від вдячної держави. Ми ж прагнемо використати часто останній шанс – і зробити це можемо виключно коштом ваших пожертв у рамках проекту «Біотех-реабілітація поранених». Спільними зусиллями ми вже поставили на ноги кількадесят хлопців. Невже ж решту із них ми кинемо у біді?
