Авдіївка: якій інформації можна довіряти

Весь останній тиждень інформаційний простір насичений новинами з передової про Авдіїку. Буквально щогодини з’являються нові деталі та цікаві подробиці. Але, разом з тим, у медіа площині з’являється і багато неправдивої або викривленої інформації. Саме тому відомий військовий блогер і волонтер People’s Project Serg Marco підготував типи і види інформації з передової. Розуміння цих тонкощів дозволить критично ставитися до інформації з лінії фронту.  

Інформація від бійця. Боєць знає, що в його окопі, хто і де саме “натупив”, хто і коли стріляв, хто не стріляв і що реально відбувалось. Інформацією про ситуацію в своєму окопі він обізнаний краще, ніж будь-хто. Інформацією про сусідні позиції теж обізнаний непогано, поруч всі свої, всі спілкуються. Часто про ситуацію в конкретному місці на полі бою знають краще, ніж навіть ротний або комбат. Думка про те, що відбуваєтся вдалині від себе, вже починає розпливатися, коректуватися чутками, думками і плітками. І так, інформація про нього або його товаришів під час бою може бути як героїчно гіперболізована, так і навпаки – передана принизливо, в залежності від того, які відносини у бійця з побратимами.

Інформація від ротного. Ротний знає спільні задачі, цілі, які йому ставились, розуміє, для чого це робилось на його участці відповідальності. Що відбувалось в конкретному окопі знає гірше. Але краще бійця в окопі знає, навіщо ось все це тут відбувалось, чому туди потягли ДШК, яка інформація надійшла йому зі штабу і звідки треба було чекати можливої атаки. Як правило, ротні не люблять придумувати, що відбувається на інших позиціях, одразу пропонують поспілкуватися з комбатом.

Інформація від комбату. Комбат знає, що відбувалось на позиціях, але його інформація розмита драбинкою боєць-командир відділення-командир взводу-ротний. Тому якщо потрібен якийсь конкретний момент в окопі – краще поспілкуватися з бійцем, комбат може володіти некоректною або неточною інформацією, що було в той чи інший момент. Комбат може надати інформацію про всю картину поля бою, що відбувалось в певний день, адже це його задача організувати “вогневий оркестр” так, щоб він “заграв” потрібну йому мелодію. Крім того, комбат частково посвячений у задум по сектору, у задум на його участці і реалізовує тактичну задачу своїм організмом. Загальний задум не знає, та в принципі комбат – це найбільш засмикана істота у батальйоні, йому би свої задачі виконати, а що там по сектору в цілому – та гори воно все вогнем, свого геморою вистачає.

Інформація від волонтера. Волонтер в основному контактує із взводними і ротними. І комбатами. Ну, і конкретними бійцями. Перше джерело чуток – це ось ці конкретні бійці, з якими познайомились в АТО, потім списались у Facebook, а потім вони підкидають волонтеру різне, чутки, події і т.д. Комбат рідко посвячує волонтера в якісь плани на конкретному участці, адже розуміє, що ця інформація: а) волонтеру не потрібна; б) може потім виплисти у Facebook десь, а комбату потім догана від командування за те, що він секретну інформацію цивільному доніс. Загальну картину за місцем роботи його батальйону комбат знає, як ніхто інший, але не видасть її повністю ніколи волонтеру. Тому часто волонтери додумують те, що їм не сказав комбат, домальовуючи картину інформацією від взводних і ротних, причому далеко не завжди коректно.

Інформація від Штабу Сектору. Інформація штабу сектору розмита сходинкою взводний-ротний-керівник штабу бригади-комбриг і т.д. Якщо казати про якісь кількісні показники – воно все сходиться, звітність в армії – це ще один вид тортур. Якщо казати про події в конкретних бойових діях – інформація від штабу може мати множину спотворень, яку несвідомо чи свідомо допустили люди у вищевказаній сходинці, особливо якщо в цій сходинці якийсь офіцер написав щось так, щоб “його не вз’єпали”. Тому ШС буває ляпає таке, що сильно відрізняється від того, що було на полі бою.

Інформація від цивільних свідків. Як правило, складається із чуток. Якщо якась одномоментна дія, свідками якої вони стали – то можна випитати. Якщо починаєш розпитувати, що цьому передувало і чим закінчилось, тобто те, чого він своїми очами не бачив, починаються казки.

Висновок: в даній системі отримати загальну правдиву і таку, що повністю відображає, картину під час бойових дій дуже проблематично. Найкращий варіант – це поспілкуватися зі свідками того, що відбувається вже після бою і тоді, коли вони можуть розказати, а не пов’язані обмеженням, “тому що секретно”.

Підсумок: інформація від військових або волонтерів під час бойових дій з передової буде лише частково правдива, якщо мова буде йти про якісь масштабні описи бойових дій. А десь будуть пробиватися фейки, чутки, плітки, які так само бродять серед бійців на передовій (а вони теж люди).

P.S. Інформація від фейсбучних експертів, які знають абсолютно все, володіють будь-якою інформацією про те, що відбувається на будь-якому участці фронту, знають, де і куди відведено озброєння, скільки патронів видають на передку і як потрібно діяти в кожній ситуації, – це вже не інформація. Це маячня.