Це Ігор. Йому усього 24. Тяжке поранення він отримав іще два роки тому. Куля вибила кілька сантиметрів стегна, у державному шпиталі у рештки кістки вставили металевий штифт і відправили додому навіть попри те, що нога вкоротилася на 5 сантиметрів. З часом гвинт, що фіксує той штифт, зламався навпіл, а нещодавно тріснув і сам штифт. Кістка не зростається, що робити далі — ніхто порад не дає.
Ігор звернувся по допомогу до Мінсоцполітики, хоче спробувати останній шанс — вилікувати поранення за допомогою новітніх технологій. Проте держава на таке лікування грошей не виділяє. Докладніше — у сюжеті служби новин «Події».
Таких бійців, допомогти яким традиційна медицина безсила, в Україні вже сотні. А ось сюжет із Італії. Днями там здійснили трансплантацію кісткового фрагменту нашій співвітчизниці. Молода українка тяжко постраждала у автокатастрофі. Після того, як жінку доправили до лікарні невідкладної допомоги міста Неаполя, лікарі вже вирішили ампутувати тяжко ушкоджену ногу, та один із хірургів вирішив застосувати провідні технології. Пацієнтці трансплантували фрагмент кістки, закріпили його металевими пластинами, а щоб трансплантат краще прижився, місце ураження заповнили спеціальними біологічним матеріалом, насиченим власними стовбуровими клітинами. Операція досить складна, ніякої сенсації з цього не роблять — у Європі це досить рядова лікувальна процедура, лише у цій італійській клініці таку операцію за останній час проводять уже вчетверте.
Насьогодні провідні світові медичні інституції працюють над вивченням та практичним застосуванням клітинних технологій у якнайширшому спектрі хвороб. Тільки у Сполучених Штатах Америки на ці перспективні практичні та наукові дослідження щороку виділяють близько 30 мільярдів доларів. 2012 року двоє вчених отримали Нобелівську премію саме за дослідження клітинних технологій. Деяких значних успіхів вже досягнули саме у ортопедії – ні, відрощувати втрачені кінцівки чи органи ще не навчились, хоча це вже й не видається фантастикою. Поки що ж успішно лікують клітинними технологіями тяжкі травми кінцівок та дегенеративні захворювання кісток.
Мультипотентні мезенхімальні стромальні стовбурові клітини. Саме вони скупчуються – штучно чи природньо – у місцях ушкодження тканин організму
Ось один із наочних прикладів: медична організація, розташована у США, успішно використовує клітинні технології для лікування певних ортопедичних травм та відновлення кісткової тканини у випадку тяжких наслідків артритів. Називати цю комерційну організацію ми не будемо, втім самі вони наводять досить цікаву статистику: за роки роботи, починаючи із 2005-го, медичну допомогу із застосуванням клітинних технологій успішно надали 41 770 пацієнтам, які мали тяжкі травми кінцівок чи ортопедичні захворювання. Що ж до наукового підґрунтя такої роботи, то організація наводить вагомий перелік ліцензій та стандартів, які надано науковим співтовариством та відповідними державними науковими інстанціями. Відзначимо, що за даними організації, 51% усіх наукових публікацій у галузі застосування клітинних технологій у ортопедії, належить саме спеціалістам цієї організації.
Так виглядає окрема клітинка ММСК. У лабораторних умовах їх розмножують та аплікують у місце поранення, де вони контрольовано перетворюються на один із чотирьох видів тканин
Інша медична організація, теж заснована у Сполучених Штатах Америки, розробляє та розповсюджує різноманітні форми алографтів — матеріали для ортопедичної хірургії на основі донорських стовбурових клітин. Штучні кісткові імпланти, відповідні біоматеріали, насичені клітинами, що контрольовано перетворюються на кісткову тканину — рівень розвитку технології дозволяє широко застосовувати ці матеріали у медичній практиці.
А що ж із клітинними технологіями у нас? Не варто думати, що Україна у цьому відношенні є країною третього світу, де недорозвинена наука дозволяє хіба що мріяти про застосування високих технологій. Ще 2013 року на офіційному сайті Мінохорони здоров’я було опубліковано звіт про наукову конференцію, присвячену досягненням у сфері застосування стовбурових клітин в лікуванні важких захворювань за останні 5 років.
І виявилося досить цікаве — незалежна Україна є першою і чи не єдиною із пострадянських країн, де клітинні технології у лікуванні певних захворювань отримали навіть державну реєстрацію.
Саме українські медики сягнули значного успіху у лікуванні клітинами хронічної ішемії кінцівок, панкреонекрозу, тяжких травм та опіків. «Це означає, що Україна йде нарівні з провідними країнами, де клітинна терапія – найперспективніший та інноваційний напрямок в медицині. Так вперше в Україні стовбурові клітини застосували для культивування тканин саме з метою лікування складних опікових ран. З 2003 року більше 500 пацієнтів, з великими опіками тіла (до 98%) було врятовано за допомогою терапії стовбуровими клітинами. Також успішно проводиться лікування пошкоджених зв‘язок і хрящів» – зазначено у офіційному звіті МОЗу.
Ось такі кісткові дефекти в Україні вже успішно лікують виключно за допомогою клітинних технологій. Традиційна медицина наполягає на ампутації. Проект «Біотех-реабілітація поранених»
Що ж відносно конкретно практики? Останні роки практичним дослідженням методів лікування за допомогою трансплантації клітинних матеріалів займалися наступні наукові заклади: Інститут невідкладної і відновної хірургії їм. Гусака, що у Донецьку, Інститут травматології та ортопедії Донецького національного медичного університету ім. М.Горького, столичний Національний інститут хірургії і трансплантології ім. А. Шалімова, Координаційний центр трансплантації органів, тканин і клітин Мінохорони здоров`я України, Інститут ендокринології і обміну речовин ім. В.П. Комісаренко АМН України та ряд приватних структур.
Відзначимо, що прецедент офіційного затвердження клітинних технологій у лікуванні вже є: приватна структура «Інститут клітинної терапії» отримала відповідні державні дозволи. У 2012 році Міністерство охорони здоров’я України вперше в СНД затвердило методи лікування із застосуванням клітинних препаратів, виготовлених біотехнологічною лабораторією «Інституту клітинної терапії» (стандарти Pancrostem® і Angiostem®). Втім, у клініці працюють із пуповинною кров’ю, а нас цікавить дещо інше.
У лікуванні ортопедичних травм та захворювань лікарі роблять акцент на застосуванні не стовбурових клітин взагалі, а певного типу клітин, які контрольовано перетворюються виключно на тканини кістки, хрящу, шкіри чи жиру. Саме такі клітини є основним матеріалом у тих випадках, коли необхідно відновлювати саме конкретні тканини. За сприяння МОЗу, методи регенерації кісткової тканини успішно розробили і впровадили у Інституті невідкладної і відновної хірургії їм. Гусака, та Інституті травматології та ортопедії Донецького національного медичного університету ім. М.Горького. Практика виявилася успішною: за допомогою клітинних методів регенерації кісток тут лікували і шахтарів, які тяжко постраждали на виробництві, і жертв тяжких ДТП.
Новітні технології у дії: лікування тяжкого опіку за допомогою клітинних матеріалів.
Проект «Банк шкіри». Фото зроблено з інтервалом усього у два тижні.
Батьками клітинних технологій є академік В.К.Грінь та професор В.Г.Климовицький, які відкрили дорогу розвитку клітинних технологій в ортопедії-травматології. А родоначальниками клітинних методів лікування тяжких наслідків травм кінцівок можна вважати хірурга-ортопеда Володимира Оксимця та біолога Дмитра Зубова. Згодом до науковців приєднався біолог Роман Васильєв. Ці троє науковців ініціювали створення та обладнання високотехнологічної лабораторії та вже тривалий час розвивають та вдосконалюють застосування клітинних технологій у практичному лікуванні найтяжчих ортопедичних ушкоджень та захворювань.
Володимир Оксимець та Дмитро Зубов
Насьогодні технології клітинної регенерації в Україні є вкрай необхідними. Третій рік у країні точиться війна, тож жертви тяжких поранень могли б отримати необхідну кваліфіковану допомогу — адже саме клітинні технології дозволяють відновлювати масштабні кісткові дефекти і зрощувати надскладні переломи. Є і практичний досвід — в певний час зусилля медиків органічно поєдналися із допомогою волонтерів у рамках проекту «Біотех-реабілітація поранених» Всеукраїнського центру волонтерів «People’s Project».
Момент справжнього таїнства з історії Олега: кістковий матрикс імплантують у місце 12-сантиметрового дефекту. Зараз його зафіксують пластиною і заповнять місце ураження власними клітинами пацієнта. За певний час кістка зростеться у моноліт, насьогодні хлопчина впевнено повертається до нормального життя.
У рамках проекту лікування за допомогою клітинних технологій надали вже понад 70 бійцям. Більша частина вже успішно завершила лікування, хтось долає останні етапи, декілька чоловік долучилися до проекту лише нещодавно — зокрема днями додали іще одного бійця. Та фінансують це лікування виключно за рахунок народних пожертв — певний час йшли дискусії та юридична підготовка до того, аби включити регенерацію до переліку медичних послуг, які учасникам АТО оплачує держава. Віднедавна ж МОЗ категорично відмовився виділяти кошти на лікування за допомогою провідних технологій.
Витримки з фотокопії листа попереднього заступника Міністра охорони здоров’я України Віктора Шафранського до Мінсоціполітики. На той час МОЗ з великою цікавістю поставився до застосування усіх можливих методів відновлення тяжкопоранених бійців АТО
Якщо попередній склад керівництва Мінохорони здоров’я поставився до впровадження нових технологій з цікавістю та розумінням ситуації, то нинішні очільники МОЗу із незрозумілих причин блокують усі спроби їх впровадження. Основний аргумент посадовців — мовляв, технології досить нові, клінічних досліджень ще не проведено, тож поки що результати практичного застосування передових технологій — хіба непорозуміння, статистична похибка, аніж відчутний результат.
Лист нинішнього заступника Міністра охорони здоров’я України Олександра Лінчевського. Формулювання видаються надзвичайно обґрунтованими. Проте посадовець не згадує, що вже готові документи щодо досліджень та впровадження нових стандартів майже рік лежать у МОЗі «під сукном» без жодного руху
Тож насьогодні ситуація досить сумна. Науковці усього світу семимильними кроками рвуться вперед, аби якнайшвидше впровадити та ліцензувати клітинні методи лікування. В Україні ж такі методи розробили, впровадили та практикують більше десяти років. От тільки МОЗ геть не поспішає ні інвестувати у подальші перспективні розробки, ані ліцензувати й затверджувати новітні методи лікування. Чому? Питання відкрите, та його заручниками виявилися сотні тяжкопоранених бійців.