Для того, щоб усі бажаючи могли краще розуміти перспективи клітинних технологій та важливість підтримки розвитку їх в Україні, ми будемо, в рамках проекту “Біотех-реабілітація поранених” публікувати інформаційні статті клініки ilaya. Сподіваємося вам це буде цікаво. Новітні технології вражають.
Трансплантація стовбурових клітин вважається одним з найперспективніших методів лікування різних нейродегенеративних захворювань, у тому числі, хореї Гантінгтона.
Одне з можливих джерел матеріалу для клітинної терапії – дорослі нервові стовбурові клітини (НСК), легко диференціюються в різні типи зрілих нервових клітин. Однак НСК можуть викликати імунну реакцію після трансплантації.
Інше джерело – отримані з кісткового мозку мезенхімальні стовбурові клітини (МСК), які після трансплантації продукують нейротрофічні фактори і протизапальні цитокіни. МСК менш схильні до імунного відторгнення.
Американські вчені з Центрального мічиганського університету в своєму дослідженні порівнювали ефективність трансплантації МСК, НСК і поєднання цих клітин для лікування хореї Гантінгтона, яку моделювали на трансгенних щурах.
Клітини вводили в стріатум в кількості 400 тис.; в якості контролю використовували введення фізрозчину щурам дикого типу або трансгенним щурам з хворобою Гантінгтона.
Через 20 тижнів після лікування щурів перевіряли на частоту обертальних рухів. Було виявлено, що НСК викликали сильну імунну реакцію і давали короткострокове покращення поведінкових показників. МСК викликали відносно слабку імунну відповідь і давали довгострокове поліпшення поведінки. Поєднання НСК і МСК давало довгострокове поліпшення поведінкових показників, при цьому підвищувалася виживання трансплантованих НСК. Це говорить про здатність МСК створювати сприятливе мікрооточення для трансплантованих НСК, що покращує виживання останніх і забезпечує більшу ефективність клітинної терапії.
Таким чином, найкращим варіантом лікування хореї Гантінгтона буде поєднана трансплантація МСК і НСК, особливо в разі, якщо довготривале виживання диференційованих клітин буде принципово важливе для довготривалого поліпшення поведінкових функцій.
Матеріали дослідження представлено в статті
http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/23939879
